Справа № 680/474/25
№2-а/680/6/25
22 липня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді - Яцини О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради Гурської Л.В. ХМ № 00079666 від 25 червня 2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 152-1 КУпАП у вигляді штрафу.
Згідно із оскаржуваною постановою, 24 червня 2025 року о 12 годині 14 хвилин водієм транспортного засобу «Volkswagen transporter» здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою вулиця Львівське шосе, стоянка ПП «Ізіда» - ринок «ВВК Поділля-2» з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш, як на 10 хвилин користування майданчиком для платного користування, чим порушено вимоги абзацу 2 пункту 26 Правил паркування транспортних засобів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342.
Вважає, що дана постанова є незаконною. Позивач є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання. За таких обставин він не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, яке передбачене частиною 1 статті 152-1 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 16 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін, поновлено строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Сторонам направлена ухвала про відкриття провадження.
27 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно із яким він вважає, що перераховані у позові доводи позивача є необґрунтованими та такими, що трактуються на власну користь і погляд, всупереч чинному законодавству України, тому проти позову заперечує.
Відповідно до долученої до матеріалів справи схеми організації дорожнього руху по вул.Львівське шосе, передбачено місця, призначені для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у визначеній законодавством кількості.
Відповідно до долучених до матеріалів справи фотознімків, зафіксованих у момент вчинення правопорушення, транспортний засіб позивача не був розміщений на спеціально відведеному місці для паркування осіб з інвалідністю та не був позначений розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю».
Таким чином, для реалізації права на безоплатне користування паркувальним майданчиком, позивач мав би припаркувати транспортний засіб саме у визначеному місці для осіб з інвалідністю та належним чином позначити його розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю».
На фотоматеріалах, наявних у справі, видно, що поблизу транспортного засобу позивача нанесено розмітку синього (блакитного) кольору, яка застосовується для позначення відведених для паркування транспортних засобів майданчиків та на фотознімках зазначено час, коли вони зроблені. Це дає можливість зробити висновок, що проміжок часу стоянки із порушеннями транспортного засобу позивача становив з 11 год. 09 хв. по 12 год. 15 хв. За таких обставин представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.
Так, 25 червня 2025 року головний спеціаліст-інспектор з паркування Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради Гурська Л.В. винесла постанову ХМ № 00079666 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП, та застосувала до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 гривень.
Із оскаржуваної постанови видно, що 24 червня 2025 року о 12 годині 14 хвилин водієм транспортного засобу «Volkswagen transporter» НОМЕР_1 Чаадаєвим Олександром Олексійовичем здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою вулиця Львівське шосе, стоянка ПП «Ізіда» - ринок «ВВК Поділля-2» м. Хмельницький, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш, як на 10 хвилин користування майданчиком для платного користування, чим порушено вимоги абзацу 2 пункту 26 Правил паркування транспортних засобів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342 (а.с.6).
Згідно із пенсійним посвідченням НОМЕР_2 від 08 січня 2019 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання (а.с.8).
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення (ч. 1 ст.152-1 КУпАП).
Примітка до ст.152-1 КУпАП визначає, що положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.
Відповідно до частини шостої та сьомої статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об'єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою. Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 №585 затверджено «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів».
Пункт 4 Порядку встановлює, що документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.
Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» (п.5 Порядку № 585).
Відповідно до абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі Правила № 1342) користувач зобов'язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.
Згідно з вимогами абз. 4 п. 4 Правил № 1342, відведені майданчики для паркування майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 33.7.14 Правил дорожнього руху табличка 7.14 Платні послуги застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Відповідно до п. 33.7.17 ПДР України табличка 7.17 «Особи з інвалідністю» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог цих Правил.
Відповідно до абз. 3, 4 п. 26 Правил № 1342 користувач зобов'язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування та розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Згідно зі ч. 3 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Згідно зі статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наданою представником відповідача схемою організації дорожнього руху по вул. Львівське шосе (а.с.19) підтверджується те, що стоянка ПП «Ізіда» - ринок «ВВК Поділля-2» м. Хмельницький має майданчики з місцями для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Окрім того, із наданих представником відповідача фотоматеріалів (а.с.20-26) видно, що на вільних місць для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю немає, а транспортний засіб «Volkswagen transporter» НОМЕР_1 припарковано на майданчику для платного паркування. Поряд із зазначеним, під час судового розгляду підтверджено те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, отже за вказаних обставин, на нього поширюється дія примітки ст.152-1 КУпАП.
Суд не погоджується із твердженням представника відповідача про необхідність позначення позивачем транспортного засобу розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», так як частина шоста статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» вказує на право, а не на обов'язок.
Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова винесена не на місці події, сторони не підтвердили те, що на лобовому склі транспортного засобу інспектор з паркування розмістив повідомлення про притягнення водія до адміністративної відповідальності, за таких обставин інспектор з паркування діяв з порушенням ч. 3 ст. 279-1 КУпАП.
Також, в порушення ч. 3 статті 283 КУпАП головний спеціаліст-інспектор з паркування при винесенні постанови обмежився лише посиланням на технічний засіб, яким здійснено фото транспортного засобу (ПАК Інспектор), не вказавши ознак за якими він може бути ідентифікований.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно не у повній відповідності до чинного законодавства, а позивач наділений правом на проведення, щодо нього розгляду адміністративного матеріалу належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ХМ № 00079666 від 25 червня 2025 року підлягає скасуванню у зв'язку із неповним дотриманням уповноваженим суб'єктом процедури притягнення до адміністративної відповідальності та оформлення вказаної постанови із направленням справи на новий розгляд для виконання відповідачем вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд не має підстав для закриття провадження у справі, оскільки це питання підлягає з'ясуванню органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справи вказаної категорії під час нового розгляду в порядку, встановленому КУпАП.
В той же час, суд зауважує, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій головного спеціаліста-інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню, оскільки не є належним способом захисту, який може бути наданий судом відповідно до положень статей 5, 245 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд має підстави відмовити у цій частині позовних вимог.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути в дохід держави витрати на сплату судового збору у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 90, 134, 139, 241, 242,244, 245, 246, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ХМ № 00079666 від 25 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Справу направити на новий розгляд до Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління транспорту та зв'язку Хмельницької міської ради, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 12, код ЄДРПОУ - 26572159.
Суддя О. І. Яцина