Справа № 685/1189/23
Провадження № 1-кп/675/13/2025
"22" липня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника ОСОБА_11 , розглянувши в м. Ізяслав Хмельницької області у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_10 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_7 , який обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України -
У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької областіперебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.317 КК України.
Оскільки термін перебування обвинувачених під вартою закінчується 31.07.2025, а судовий розгляд триває і не може бути завершеним, прокурором Хмельницької обласної прокуратури внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, посилається на наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можу переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що вказані ризики є вагомими та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та його захисники - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати менш обтяжливий запобіжний захід або встановлення посильного розміру застави.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2025 року продовжено відносно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, до 31 липня 2025 року включно, без можливості внесення застави.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Оцінюючи існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду, суд вважає, що внаслідок суспільної небезпечності дій, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , враховуючи санкції інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, що призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Щодо ризику по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконного впливу на учасників кримінального провадження свідків, які проживають з ними в одному населеному пункті, суд враховує процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме безпосередність дослідження доказів та можливість повторного допиту свідка в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, що передбачено ч. 14 ст. 352 КПК України
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинення інших кримінальних правопорушень, суд звертає увагу, що ОСОБА_6 єраніше судимим за вироком Тернопільського міського суду від 03.05.2022 за ч. 3 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, а ОСОБА_10 раніше вже вчиняв злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин, зокрема притягувався до кримінальної відповідальності передбачених ст. ст. 307, 315, 317 КК України. Також, ОСОБА_7 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Крім того, вивченням даних про особу обвинувачених встановлено, що останні ніде не працюють, постійного заробітку не мають, а отже усвідомлюючи відповідальність, яка їм загрожує у випадку доведеності їх вини, існує реальний ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доказів того, що наявні обставини, які унеможливлюють перебування обвинувачених під вартою, суду не надано.
Вищенаведене, на думку суду, свідчить про обґрунтованість висновку, що ризики, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний момент не відпали та не зменшилися, і продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та не зможе запобігти вказаним ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стороною захисту не спростовані.
При цьому, також береться до уваги те, що дані на які посилаються захисники, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, не будуть ухилятися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і що до них може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, суд відхиляє, оскільки стороною захисту не надано доказів на спростування даних обставин.
Отже, продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про осіб, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.
Крім того, посилання захисників про встановлення посильного розміру застави щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд відхиляє з огляду на наступне.
Частин 3 статті 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Єлоєв проти України», навіть обґрунтована підозра не може слугувати підставою для тривалого тримання під вартою, якщо немає поточного суспільного інтересу. Однак у справі «Грубник проти України», суд визнав допустимим тримання під варто, якщо ризики обґрунтовані і суди надали належну оцінку обставинам.
Суд критично оцінює надані стороною захисту докази на підтвердження відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Конституційний Суд України у рішення №7-р/2019 від 25.06.2019 року наголосив, що позбавлення особи волі може бути виправданим лише за умови, що обмеження здійснене у спосіб, який забезпечує баланс між інтересами та суспільним інтересом.
Суд також бере до уваги, що злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, є одними з наднебезпечних з точки зору їх впливу на суспільство, особливо під час воєнного стану.
Практика ЄСПЛ дозволяє врахувати суспільний резонанс та публічний порядок як чинник, що може виправдовувати обмеження свободи (рішення «Летельє проти Франції»).
У контексті необхідності утвердження неухильності кримінальної відповідальності, як одного з елементів забезпечення справедливого судового розгляду (ст. 2 КПК України), подальше тримання обвинувачених під вартою є співмірним і виправданим.
Також, відповідно до практики ВС (постанова ККС ВС від 12.05.2022 року у справі №711/4405/21), сам факт готовності внести заставу не є підставою для зміни запобіжного заходу, якщо ризики залишаються актуальними.
Щодо розумних строків тримання під вартою, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові ККС ВС від 09.09.2021 року у справі №711/4295/20 підтвердив, що в разі наявності об'єктивних причин відсутності вироку протягом року не є автоматичною підставою для звільнення.
Окрім того, судом неодноразово відкладався розгляд справи через необхідність виклику учасників справи, належного повідомлення сторін, дослідження великого обсягу доказів. Частина цих обставин прямо не залежала від суду.
Разом з тим, суд вважає, що кримінальне правопорушення, у вчинені яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та правопорушенням проти здоров'я населення, окрім того наявні ознаки вчинення збуту в складі групи осіб, а отже, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинувачених, сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при продовженні запобіжного заходу у виді тримання їх під вартою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , терміном на 60 днів.
У відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, розмір застави судом не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 19.09.2025 включно, без можливості внесення застави.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 19.09.2025 включно, без можливості внесення застави.
Продовжити строк обраного щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі до 19.09.2025 включно, без можливості внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити начальнику слідчого ізолятора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3