Справа № 519/1003/25
18 липня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Багнюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу № 509/1003/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
21.05.2025 адвокат Артем'єва К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Південного міського суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд скасувати постанову № 145 від 11.03.2025 про накладення адміністративного стягнення, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження по справі.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року суддя Південного міського суду Одеської області Лемець С.П., адміністративний позов залишено без руху, та наданий строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року суддя Південного міського суду Одеської області Лемець С.П., розглянувши матеріали даного адміністративного позову передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Овідіопольського районного суду Одеської області (67800, Одеська область, Овідіопольський район, м. Овідіополь, вул. Берегова, буд. 9)
07.07.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Артем'єва Кристина Миколаївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 145 від 11.03.2025 року.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2025 року поновлено строк на звернення до суду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 145 від 11.03.2025 року, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Позивач у позовній заяви, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що діючого законодавства щодо постановки на військовий облік не порушував. Про існування оскарженої постанови №145 від 11.03.25 р. дізнався лише 20.05.2025 року від державного виконавця.
Постанову про притягнення до адміністративній відповідальності не отримував. Також у постанові №145 від 11.03.25р. зазначено, що позивач не працює, але позивач є військовослужбовець з 2017 року, майор, несе службу за контрактом у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні в/ч НОМЕР_2 Державної прикордонної службі України. Був поранений 10.05.2024 року та знаходився на лікуванні. Після чого отримав 3 групу інвалідності. Так позивача притягують до відповідальності за не явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, зазначивши не вірну адресу реєстрації та дані щодо роботи.
Оскільки позивач знаходився на службі, є військовослужбовцем, від відповідача не отримував викликів, та не отримував оскаржену постанову №145 від 11.03.2025 року, та дізнався лише про її існування від державного виконавця 20.05.2025 року, то дана постанова є противоправною, та вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просив суд:
Скасувати постанову № 145 від 11.03.2025р. про накладення адміністративного стягнення, винесену ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження по справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 грн. 60 коп., а також на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1
У визначений в ухвалі Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2025 року відзиву на позов не надав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 було отримано копію ували та екземпляр позову з доданими до нього додатками.
Суд, з'ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №145 від 11.03.2025 року, складеного т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 , вбачається, що 11 березня 2025 року, військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку, у умовах особливого періоду не виконав вимоги п. 10 ст.1 та п.8 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 п.2 п.3 додатку № 2 постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 та у період з 18.05.2024 р. по 17.07.2024 р. не оновив військово-облікові данні, чим порушив правила військового обліку, та вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаною постановою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Копію постанови позивач отримав листом на електрону пошту від державного виконавця 20.05.2025 року.
При ухваленні рішення судом були застосовані наступні правові норми.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку .
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає завчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий періодта тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
ІНФОРМАЦІЯ_6 є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов'язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 та у період з 18.05.2024р. по 17.07.2024 р. не оновив військово-облікові данні, чим порушив правила військового обліку.
Проте, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 являється є військовослужбовцем. Згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в.о. начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону полковника ОСОБА_3 капітан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в ході виконання бойового завдання 10 травня 2024 року отримав: Т01.8-ВТ, вогнепальне осколкове поранення правого передпліччя з крайовим переломом н/3 плечової кістки, правого стегна, з крайовим переломом с/3 правої стегнової кістки та ушкодженням правого сідничного нерву з помірним парезом правої стопи, нейропатія правого сідничного нерва, ВОСП лівої гомілки. Акубаротравма.
ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності, згідно Довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААД №366376, дата огляду 15.11.2024 року.
Частиною першою статті 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена на підставі формального тлумачення без аналізу фактичних обставин, що є грубим порушенням принципу індивідуального підходу до справедливості, закріпленого у ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того, позивач посилається на положення статей 210, 210-1 КУпАП, які не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того, позивач вказує, що він за своїм місцем реєстрації не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки він є військовослужбовцем з 2017 року, несе службу у НОМЕР_1 мібільному прикордонному загоні в/ч НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України.
Склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210 КУпАП, вимагає наявності вини як у формі умислу, так і у формі необережності, а отже усвідомлення особою неправомірності своїх дій або бездіяльності та бажання вчинити це.
У даному випадку позивач взагалі не мав обов'язку з'являтися за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_8 чи оновлювати військово-облікові дані, так як у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, вказаний у постанові, перебував на військовій службі.
Крім того, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності даних про факт неявки позивача за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , без з'ясування причин неявки, а відтак не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
З огляду на вищезазначене, відповідно до ст. 77 КАС України, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, як зазначено у прохальної частині позову.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241, 246, 255, 268, 269, 286,293,297 КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову№ 145 від 11 березня 2025 року, винесену тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Є. М. Панасенко