Справа № 509/2629/25
14 липня 2025 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2025 року серії ЕПР1 №330176 водій ОСОБА_1 14.05.2025 року приблизно о 13:25 год. в Одеській обл.., с. Овідіополь, вул. Берегова, 9 керував мопедом Хонда Діо д.н.з. б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину визнав. Також заявив письмове клопотання про розстрочення сплати розміру штрафу строком на 12 місяців у разі накладення на нього такого виду адміністративного стягнення, при цьому зазначив, що фінансовий стан не дозволяє здійснити одноразову сплату всього розміру штрафу, так як проходить службу в складі Збройних сил України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні від 21 липня 2011р. по справі ''Коробов проти України'' Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом''. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Водій ОСОБА_1 14.05.2025 року приблизно о 13:25 год. в Одеській обл.., с. Овідіополь, вул. Берегова, 9 керував мопедом Хонда Діо д.н.з. б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Суд вважає, що водій транспортного засобу може відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння тільки за наявності підстав, які виключають адміністративну відповідальність та передбачені ст.17 КУпАП.
Вищевказаних обставин, які виключають адміністративну відповідальність у даній справі не встановлено.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі сукупності доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вина правопорушника підтверджується адміністративним протоколом від 14.05.2025 року серії ЕПР1 №330176, направленням до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, та диском з відеозаписом.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5ПДРУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому його дії правильно кваліфіковані за даною статтею .
В рішенні по справі ''О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства'' від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обираючи вид та міру стягнення суддя враховує особу правопорушника ОСОБА_1 характер вчиненого правопорушення та приходить до висновку, що на нього слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Що стосується заявленого клопотання про розстрочення сплати розміру штрафу слід зазначити таке.
Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ч.2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим вирішити питання щодо розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Отже, на підставі викладеного, вважаю, що є підстави, які ускладнюють виконання ОСОБА_1 постанови суду в частині сплати штрафу в розмірі 17000 грн., тому його клопотання підлягає частковому задоволенню, та сплата суми штрафу підлягає розстроченню на десять місяців рівними частинами по 1700 грн.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та обрати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Розстрочити виконання даної постанови від 14.07.2025 року по справі №509/2629/25 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень строком на 10 (десять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами в розмірі 1700 гривень, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки, строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу становить три місяці.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в строк, встановлений цією постановою із урахуванням розстрочення виконання постанови на 10 місяців, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Козирський Є. С.