Справа № 521/370/25
Провадження № 2/521/2397/25
22 липня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини, -
До Малиновського (нині Хаджибейський) районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини, в яких просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі будь-якими засобами зв'язку та визначити позивачу наступний порядок та спосіб у вихованні дитини та встановити час спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : - з 18.00 години кожної п?ятниці до 20.00 години неділі без присутності матері; - кожного дня з понеділка до п?ятниці мати вільний доступ до дитини без присутності матері з 18.00 години до 20.00 години з правом ночівлі дитини у батька; - спілкування будь-якими засобами зв?язку.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 21.10.2001 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Теплицької сільської ради Арцизського району Одеської області, актовий запис № 8. Від шлюбу є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приблизно півтора року проживають окремо. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року по справі № 521/15518/24 шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір?ю ОСОБА_2 , але на сьогодні існує конфлікт щодо участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини. Конфлікт полягає в тому, що відповідачка провокує позивача на неналежну поведінку у присутності дитини, маніпулює дитиною. Крім того, після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди у вихованні малолітньої ОСОБА_3 . Відповідач не дозволяє батькові бачитися з дочкою, гуляти та проводити час разом з дочкою, брати її до себе додому. Із-за цього трапляються конфлікти. Позивач на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. Має постійну роботу, до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. Жодних шкідливих звичок не має. Як свідомий громадянин, позивач розуміє свій батьківський обов?язок приймати участь у вихованні дитини, має дуже велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування батька із дитиною спричинить шкоду дитині, не існує. Створення відповідачкою перешкод спілкуванню батька із дочкою порушує не тільки права позивача, як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини. Водночас, незважаючи на чинення відповідачем зазначених перешкод, батько повністю на сьогодні утримує свою дитину, що не оспорюється відповідачем (позов про стягнення аліментів відповідачем не подавався). ОСОБА_5 залишив житло по місцю своєї реєстрації своїй колишній дружині та орендував двокімнатну квартиру з окремою кімнатою для своєї дитини. Отже, на сьогодні відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_5 у спілкуванні з їхньою спільною дитиною та її вихованні.
В судовому засіданні позивач просив задовольнити його позовні вимоги, однак стосовно визначеного органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради порядку участі у вихованні дитини частково заперечував в частині визначення перебування дитини з батьком та просив встановити йому можливість перебувати з дитиною щосереди з 18.00 год. до четверга 08.00 год.; перший та третій тиждень місяця з п'ятниці 18.00 год. до понеділка 08.00 год..
Представник відповідача частково визнала позовні вимоги та просила встановити час спілкування позивача з донькою ОСОБА_3 : кожної середи кожного місяця з 18.00 години до 20.00 години; кожний перший та третій тиждень кожного місяця з 14-00 години суботи до 20-00 години неділі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином. Надав висновок про розгляд спору між батьками з питань виховання малолітньої дитини та встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.ч. 2,8,9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Судом встановлено, що 21.10.2001 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Теплицької сільської ради Арцизського району Одеської області, актовий запис № 8, від якого народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6-8)
Сторонами не заперечується, що вони приблизно півтора року проживають окремо. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року по справі № 521/15518/24 шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір?ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 19.02.2025р. (а.с.45,46)
Відповідно до договору оренди житлового приміщення від 04.10.2024р., додатків №1 та №2 до договору оренди від 04.10.2024р. ОСОБА_1 орендує квартиру АДРЕСА_2 . (а.с.11-16)
Згідно характеристики від 20.11.2024р. на ОСОБА_1 , підписаної головою ЖБК «Жовтневий-6», ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2008р. по 2023р., проявив себе з виключно позитивного боку, скарг від сусідів не надходило, працьовитий, товариський і ввічливий, зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім'ї, так і в спілкуванні з сусідами. Бере участь у громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться на території житлового кооперативу, в конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений а навпаки - дружелюбний і по можливості надає допомогу. (а.с.10)
Відповідно до Довідки № 07 від 14.02.2025 року, виданої ТОВ «ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ «ПРОСВІТА», ОСОБА_3 , дійсно навчається в Ліцеї «ПРОСВІТА» та приймає участь в навчальному процесі з 09.00год. до 18.00год. з понеділка по п?ятницю. (а.с.47)
Згідно довідки танцювальної студії «»За!Танцюй» від 21.02.2025р. ОСОБА_3 є вихованкою танцювальної студії , відвідує заняття з танців: вівторок і четвер з 17.00год. до 18.00год., в суботу - з 11.00год. по 12.00год., кожного тижня. Також дівчинка займається акробатикою щовівторка з 18.00год. до 19.00год. (а.с.48)
Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 . ОСОБА_3 відвідує дитячий центр раннього розвитку « ОСОБА_7 » з 08.09.2024р. (договір №105 від 08.09.2024р.) в групі образотворчого мистецтва, які відбуваються кожної суботи з 12.00год. по 13.00год. Також ОСОБА_8 дуже часто відвідує різноманітні майстер-класи , які проводяться в дитячому центрі. (а.с.49)
Згідно характеристик на ОСОБА_2 , виданих ТОВ «АРС-ЛТД» та ЖБК «Жовтневий-6» від 20.02.2025р., остання зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються її професійної діяльності і знаходиться в межах її компетенції. Взаємовідносини з колективом хороші, підтримує співробітників в складний період, працює старанно та відповідально підходить до виконання завдань, не порушує правил внутрішнього розпорядку та умов трудового договору. Виховує доньку, активно займається її різнобічним розвитком, дитина відвідує заклад загальної середньої освіти, дитячий центр творчості та танцювальну студію. За весь час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , конфліктних ситуацій з сусідами та мешканцями сусідніх будинків не зафіксовано, будь-яких скарг щодо неї не надходило. Завжди привітна та доброзичлива, поводить себе ввічливо та культурно, характеризується лише з позитивної сторони. (а.с.50-51)
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 19.02.2025р. відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості, про розшук ОСОБА_2 відсутні. (а.с.52)
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Тлумачення ст. 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Визначаючи спосіб участі одного із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Згідно з ч. ч. 4,5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку орану опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №1660/01-20 від 23.05.2025р. затверджено наступний порядок участі батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : 1.1. Встановити перебування дитини з батьком:- І та III тиждень місяця з 14.00 суботи до 20.00 неділі; - щосереди з 18.00год. до 20.00год.;- на період навчання дитини в шкільному закладі: літні канікули - за домовленістю батьків; - зимові канікули - 1 тиждень. Усі зустрічі повинні проводитись враховуючи стан здоров?я та бажання дитини за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини на час зустрічей. Рекомендувати батькам всі питання стосовно виховання дитини вирішувати мирним шляхом. (а.с.74-76)
З вищезазначений висновком органу опіки та піклування суд погоджується частково, та вважає за необхідне встановити більш оптимальний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні батька з донькою.
Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та місце її проживання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково, входячи передусім з якнайкращих інтересів дитини, забезпечуючи при цьому справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.
Сторонами не заперечується, що між позивачем та відповідачкою склалися неприязні стосунки, а відтак зустрічі позивача з його малолітньою дитиною, яка знаходиться разом з матір'ю, не мають систематичного порядку.
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Бажання відповідача приймати участь у вихованні доньки повністю узгоджується з його правами та обов'язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України та підтверджені матеріалами справи.
Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року по справі № 138/96/17).
Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суди мають враховувати передусім інтереси самої дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Суд вважає за необхідне зазначити, що запропонований позивачем графік його побачень з донькою значно обмежує права відповідача з приводу її участі у вихованні доньки, запропонований відповідачем графік є більш допустимий в даному випадку, однак також містить певні обмеження в правах позивача, а тому суд приходить до висновку самостійно визначити порядок участі позивача у вихованні доньки.
Разом з тим, суд зазначає, що сторонам необхідно бути більш терплячим під час виховання спільної доньки, прислухатися до її бажань, думок та поглядів, підтримувати її в успіхах та особливо під час поразок. Не допускати в її присутності особистого приниження як батька так і матері. Бути для своєї дитини прикладом до наслідування, що є для виховання дитини в даному віці особливо важливим.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд приходить до висновку про доцільність участі позивача у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та встановити у його вихованні у наступний спосіб: встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступним чином:
-Встановити перебування дитини з батьком: - І та III тиждень місяця з 14.00 години суботи до 20.00 години неділі;
- щосереди з 18.00 години до 20.00 години;
- на період навчання дитини в шкільному закладі: літні канікули - 1 тиждень,- зимові канікули - 1 тиждень.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні до донькою ОСОБА_3 , в тому числі і будь-якими засобами зв'язку, а від так позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а в іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити за наведених вище підстав.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150-155, 157-159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 , у спілкуванні до донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі і будь-якими засобами зв'язку.
Встановити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
-Встановити перебування дитини з батьком: - І та III тиждень місяця з 14.00 години суботи до 20.00 години неділі;
- щосереди з 18.00 години до 20.00 години;
- на період навчання дитини в шкільному закладі: літні канікули - 1 тиждень,- зимові канікули - 1 тиждень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22 липня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН