Справа № 597/994/25
Провадження № 1-кп/597/140/2025
"22" липня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216150000065 від 03.07.2025 року, з угодою про примирення, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта базова загальна середня, непрацюючої, розлученої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше несудимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 Кримінального кодексу України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_5
02 липня 2025 року у ОСОБА_3 під час перебування за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин під час словесного конфлікту зі співжителем ОСОБА_5 , з яким спільно проживає, пов'язана спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, виник злочинний умисел, спрямований на завдання побоїв ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з яким кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_3 02 липня 2025 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи в одній з кімнат житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час словесного конфлікту зі співжителем ОСОБА_5 , умисно нанесла два удари долонею правої руки в область обличчя зліва ОСОБА_5 , чим завдала останньому фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
17 липня 2025 року між потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025216150000065 від 03.07.2025 року за власною ініціативою, з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_3 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, попросила вибачення у потерпілого.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.126 КК у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною 1 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Обвинувачена ОСОБА_3 , якій роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, та потерпілий ОСОБА_5 , якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, дали згоду на призначення узгодженого покарання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.1 ст.126 КК України, є кримінальним проступком, від якого є потерпілим ОСОБА_5 .
У статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 17 липня 2025 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Беззастережне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, врахування думки потерпілого, згідно ст.66 КК України, судом визнаються як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з потерпілим ОСОБА_5 затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, повідомила про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення від 17 липня 2025 року та призначити обвинуваченій ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання. Також повідомив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також, що вона має права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди судом.
Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, при цьому сторони угоди погоджуються на призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання.
Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.471 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України, а потерпілому ОСОБА_5 цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, суд з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, особи винуватої, обставин, що пом'якшують покарання, обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, доходить висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в дохід держави. Вказане покарання відповідатиме ступеню тяжкості скоєного кримінального проступку, особі обвинуваченої, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 370, 374, 394, 468, 469, 471, 473-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 17 липня 2025 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025216150000065 від 03.07.2025 року.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй покарання за даною статтею у виді штрафу в дохід держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_6