Провадження № 3/582/434/25
Справа № 585/2139/25
копія
Недригайлівський районний суд Сумської області
21 липня 2025 року
Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Яковенко Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли за підсудністю із Роменського міськрайонного суду Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , старости Кулішівського старостинського округу Недригайлівської селищної ради,
за ст. 91 КУпАП,
До Недригайлівського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що 27.05.2025 встановлено порушення правил охорони та використання території та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме не встановлено меж в натурі (на місцевості) комплексної пам'ятки природи місцевого значення «Мамонтове», чим порушено ст. ст. 7, 21 ЗУ «Про природньо-заповідний фонд України», охоронне зобов'язання №376 від 02.10.2024.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 91 КУпАП за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надав до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі.
Суддя дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею встановлено, що охоронним зобов'язанням від 02 жовтня 2024 року №376 Недригайлівській селищній раді, як Землекористувачу, в особі селищного голови ОСОБА_2 передано під охорону територію комплексної пам'ятки природи місцевого значення «Мамонтове».
Також розпорядженням Недригайлівського селищного голови №53-ОД від 26.05.2025 на старосту Кулішівського старостинського округу Недригайлівської селищної ради покладено обов'язки з охорони об'єктів природно - заповідного фонду, розташованих у межах Кулішівського старостинського округу, серед яких комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Мамонтове» - площею 0,1
Так, старосту Кулішівського старостинського округу Недригайлівської селищної ради ОСОБА_1 у рамках покладених обов'язків зобов'язано: здійснювати постійний нагляд за станом об'єктів природно-заповідного фонду, виявляти факти порушень режиму їх охорони та використання; вживати заходів щодо запобіганню пошкодженню, знищенню, незаконному використанню природних комплексів та об'єктів; сприяти виявленню та припиненню самовільних рубок лісу, незаконного збору рослин, полювання рибальства та інших видів протиправної діяльності на території об'єктів природно-заповідного фонду; інформувати Недригайлівську селищну раду, відповідні правоохоронні та природоохоронні органи про виявлені порушення; проводити роз'яснювальну роботу серед населення щодо значення та необхідності охорони об'єктів природно-заповідного фонду; взаємодіяти з відповідальною особою з охорони довкілля Недригайлівської селищної ради та державними інспекторами з охорони довкілля.
Ст. 91 КУпАП передбачено відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
З наведеного можна прийти до висновку, що норма ст.91 КУпАП є бланкетною, тому при розгляді такої категорії справ, необхідно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано.
В протоколі такими нормами заначено ст. 7, 21 ЗУ «Про природньо-заповідний фонд України» та охоронне зобов'язання №376 від 02.10.2024.
Ст.7 ЗУ «Про природньо-заповідний фонд України» ( далі Закон) визначає, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.
Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 21 цього ж закону визначає структуру території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів національних природних парків.
Також в ч. 6 статті 21 визначено, що на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами.
З наведених вище норм Закону не можливо прийти до висновку, що не встановлення меж та недотримання вимог щодо охоронних знаків комплексної пам'ятки природи місцевого значення «Мамонтове» охоплюються диспозицією ст. 91 КУпАП, становлять склад адміністративного правопорушення та тягнуть за собою відповідальність, передбачену ст. 91 КУпАП.
Також, як вбачається з розпорядження №53-ОД, встановлення меж, охоронних знаків не входить до посадових обов'язків старост щодо охорони об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема до обов'язків ОСОБА_1 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, якщо в протоколі про адміністративне правопорушення фабула відображена не повно або невірно, суд не може самостійно її доповнювати чи уточнювати (рішення ЄСПЛ у справах Малофєєва проти росії та Карелін проти росії), у яких йдеться про те, коли викладена у протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення його ї до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Н. М. Яковенко