Справа № 445/1644/25
провадження № 3/445/784/25
21.07.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заступника директора з навчальної роботи ВСП "Золочівський фаховий коледж Національного університет "Львівська політехніка", присяжної Золочівського районного суду Львівської області,
за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 , будучи присяжною Золочівського районного суду Львівської області, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", та примітки до ст. 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно, без поважних причин, а саме 11.04.2025, о 13 год. 32 хв., подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнала в повному обсязі.
Прокурор Міщенко О.В. під час розгляду справи зазначив, що є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З примітки до статті 172-6 КУпАП вбачається, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів, правил, положень, інструкцій.
Згідно ст.2 Закону України «Про запобігання корупції'відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.
Відповідно до ч. 1 ст .45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а","в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Крім повного визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 550 від 02.07.2025 який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
-повідомленням про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
-копією рішення Золочівської районної ради Львівської області № 138 від 17.02.2023;
- копією списку присяжних для Золочівського районного суду Львівської області
- даними з Єдиного державного реєстру декларацій;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З урахуванням викладеного, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки в сукупності, у повній мірі, поза розумним сумнівом, доводять її вину у вчинені адміністративних правопорушень.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, особу порушника, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини та майновий стан, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 172-6, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати до нього стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:В. М. Сивак