Іменем України
22 липня 2025 року
м. Харків
справа №638/17297/24
провадження № 22-ц/818/2710/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 року, під головуванням судді Хайкіна В.М.,-
У вересні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 74 982,09 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.11.2021 року у розмірі 60 042 грн. 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в 1 937 грн. 92 коп. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення відсотків скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відсутність підпису відповідача на відповідних Тарифах, Умовах та Правилах не свідчить про те, що кредитний договір був неукладений. Підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, відповідач висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Висновок суду першої інстанції щодо непогодження з відповідачем умов кредитування щодо сплати відсотків спростовується анкетою - заявою, яку було підписано відповідачем. В зазначеній анкеті сторонами узгоджено базову процентну ставку на місяць в розмірі 3 процентів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку відповідачем не повернуті, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60 042,17 грн. Підстав для стягнення відсотків судом першої інстанції не встановлено.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до підписаної заяви № б/н від 05.11.2021 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, розмір кредитного ліміту до 200 000,00 грн(відновлювальна кредитна лінія). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Умовами та Правилами надання банківських послуг встановлено, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість, станом на 08.09.2024 рік, в розмірі 74 982,09 грн та складається з заборгованості: за кредитом в розмірі 60 042,17 грн; за простроченими відсотками у розмірі 14 939,92 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родинними ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом, з тих підстав, що в заяві позичальника, яку було підписано відповідачем, умови щодо процентів не зазначені.
З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 власноруч було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в якій сторонами погоджено умови кредиту.
З даної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки (а.с. 29-40).
З наданих позивачем до суду першої та апеляційної інстанції письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом.
Висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача за кредитним договором заборгованості за процентами за користування кредитом не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по процентах за користуванні кредитом в розмірі 14 939,92 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2 906,88 грн, за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 2 422,40 грн. (а.с. 1,84).
Сума судового збору, що підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» та є пропорційною задоволеним позовним вимогам, становить 5 329,28 грн (2 684,00 грн - судовий збір за подання позовної заяви, 2 422,40 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2025 року- в частині відмови у задоволенні позову скасувати, в частині судового збору змінити.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 939,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 5 329,28 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина