Справа № 203/3178/25
іменем України
22 липня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., з участю прокурора Пієнка С.О., розглянувши матеріали, якi надійшли вiд 6-го відділу Управління стратегічних розслідувань у Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нові Білокоровичі, Житомирської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 проживаючої: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , перебувала на посаді старшого інспектора Кальміуського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області та відповідно до п. «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, будучи 26.01.2022 року звільненою із вказаної посади, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» 1700-VІІ, несвоєчасно, без поважних на те причин, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме не у період до 00.00 год. 31.01.2024 р., а лише 04.04.2024 р. об 11.48 год., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Датою виявлення правопорушення є 05.05.2025 р.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнала, щиро розкаялась, просила її суворо не карати.
Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та із врахуванням визнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєї винуватості, накласти на неї мінімальне стягнення в межах санкції статті вказаного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, доходжу висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Зокрема, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення стверджується наступними доказами:
Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
П. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» 1700-VІІ установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Судом встановлено, що згідно із витягом із наказу № 62/к від 26.06.2028 року (а.с. 18), ОСОБА_1 призначено на заступника начальника Волноваського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області.
Наказом № 147/к від 09.07.2021 року ОСОБА_1 переміщено з 15.07.2021 року на посаду старшого інспектора Кальміуського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області (а.с. 19).
Наказом № 13/К від 19.01.2022 року ОСОБА_1 старшого інспектора Кальміуського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області звільнено з роботи за власним бажанням з 26.01.2022 року (а.с. 20).
З пам'ятки, підписаної ОСОБА_1 (а.с. 21) вбачається, що вона була повідомлена про обов'язок наступного року після припинення діяльності у період з січня по 31.03.2023 року подати в установленому порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Однак, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 13), вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме не у період до 00.00 год. 31.01.2024 р., а лише 04.04.2024 р. об 11.48 год., тобто несвоєчасно, чого вона у суді не заперечила.
Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 не навела, як і не надала доказів на підтвердження наявності таких.
Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 05.05.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснила несвоєчасне подання без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, наявність такої обставини, що пом'якшує відповідальність, як щире розкаяння, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, доходжу висновку, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті за даний вид правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6 ,221, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративнестягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя :