Справа №442/3719/25
Провадження №2/442/1217/2025
22 липня 2025 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі : головуючої - судді Гарасимків Л.І., розглянувши в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Дрогобицької окружної прокуратури, від імені якої діє представника позивача - Масяк Юрій Михайлович до ОСОБА_1 , за участю третьої особи : Національної служби здоров'я України, Дрогобицької міської ради Львівської області, за участю третьої особи: КНП «Дрогобицька міська лікарня» про відшкодування шкоди,
Позивач - Дрогобицька окружна прокуратура, від імені якої діє представника позивача - Масяк Юрій Михайлович звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , Національної служби здоров'я України, Дрогобицької міської ради Львівської області, за участю третьої особи: КНП «Дрогобицька міська лікарня» про відшкодування шкоди.
Позов мотивує тим, що Дрогобицькою окружною прокуратурою Львівської області здійснювалося підтримання публічного обвинувачення у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141110000322 від 16.05.2022 про обвинувачення Карпина передбаченого ст.128 КК України.
Встановлено, що 16 травня 2022 року, приблизно о 19 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території подвір'я власного домоволодіння, що .розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті довготривалих особистих неприязних стосунків, які періодично виникають з приводу меж їх господарств, вступив у словесну суперечку зі своїм сусідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , у ході якої підійшов ближче до металевої, сітки (паркану), яким розмежовуються їх подвір'я та продовжив конфліктувати ОСОБА_2 .
У ході вказаного конфлікту ОСОБА_1 , не маючи на меті умисно заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_2 і не передбачаючи їх настання, хоча повинен був і міг їх передбачити обома руками через паркан дістав та умисно схопив ОСОБА_2 за футболку, потягнув його на себе та одразу ж штовхнув до землі, внаслідок чого ОСОБА_2 втратив рівновагу і, падаючи на землю, животом напоровся на гострий предмет - уламок скла, що був припертий до загорожі в місці падіння, в результаті чого отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини із локацією рани на передній черевній стінці справа на рівні пупка з ушкодженням стінки тонкої кишки та брижової артерії, яке за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався в спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 , органом досудового розслідування його дії кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2024 у справі №442/5558/22 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження №12022141110000322 від 16.05.2022 відносно ОСОБА_1 закрито.
В ході досудового розслідування та під час судового розгляду встановлено, що КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради понесено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 16.05.2022 по 08.06.2022 в загальній сумі 26174 грн.
Статтею 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні в інтересах держави пред'являється прокурором.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого межах даного кримінального провадження було заявлено, однак ухвалою суду від 08.11.2024р. такий залишено без розгляду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної І особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідача ОСОБА_1 відшкодовані не були.
Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно ч.3 ст.1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.
Згідно абзацу 4 пункту 3 вказаної постанови №11 від 07.07.1995, витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко- днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладання.
Згідно інформації КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради №800 від 14.04.2025 вартість лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КПН «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради за період з 16 травня 2022 року по 08 червня 2022 року (23 л/днів) становить 26174 грн., з них: 25127 грн. - кошти НСЗУ та 1047 грн. - кошти місцевого бюджету (Дрогобицької міської ради), таким чином, фінансування медичних послуг пацієнта, зокрема лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в частині здійснювалось Національною службою здоров'я України за програмою медичних гарантів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно інформації Національної служби здоров'я України №17447/2-16-25 від 25.04.2025, наданої на запит прокуратури в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено 4 укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
У 2022 році між НСЗУ та КНП укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1046-Е122-Р000 та №1119-Е122-Р000.
У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрії України від 25.04.2018 №410 передбачено, що надавач зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.
Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Перелік медичних послуг, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України у 2022 році, визначений Порядкої реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 і році, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2021 № 1440, відтак послуги КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради пов'язаної з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачені НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак кошти в сумі 25 127 грн. підлягають до зарахування до Державного бюджету. Водночас, згідно інформації КПН «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради при лікуванні вищевказаного потерпілого від злочину потрачено кошти в розмірі 1047 грн., які отримані від Дрогобицької міської ради та підлягають поверненню у місцевий бюджет даної територіальної громади. Просять позов задоволити.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачу надсилалися за адресою зареєстрованого його місця проживання, відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких інших клопотань від нього до суду не надходило.
Третя особа : представник Національної служби здоров'я України в судове засідання не з'явився, поступила заява про розгляд справи без участі їхнього представника, відносно задоволення заявлених вимог не заперечують.
Третя особа : представник Дрогобицької міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, поступила заява про розгляд справи у відсутності їхнього представника, відносно задоволення заявлених позовних вимог не заперечують
Третя особа : представник КНП «Дрогобицька міська лікарня» в судове засідання не з'явився, при цьому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК).
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з ч.1, 2, 3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження було заявлено, однак ухвалою суду від 08.11.2024р. такий залишено без розгляду.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.
Відповідно до п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я , в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Відповідно до довідки за №800 від 14.04.2025р., виданої Комунальним некомерційним підприємством «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КПН «Дрогобицької міської лікарні №1» ДМР з 16 травня 2022 - 08 червня 2022р. 23л/днів, вартість одного л/дня в хірургічному відділені становить - 1138,00 грн. (1138,00 грн. х23л/день) = 26174,00 грн., загальна сума витрат складає - 26174,00 грн.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за день ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць на утримання лікувального закладку згідно Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993р. №545, тобто фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати витрати, здійснені Комунальним некомерційним підприємством «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, за рахунок коштів НСЗУ та місцевого бюджету на лікування потерпілого від злочину - ОСОБА_2 .
Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, Територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, е^рномічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 зробив висновок, що наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Європейський суд з прав людини у справі «Менчинська проти Російської Федерації» висловив таку позицію: «...сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави...».
Згідно зі ст.18 Основ законодавства про охорону здоров'я фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров'я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.
Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров'я бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
Відповідно до ст.89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, які належать відповідним територіальним громадам, дл? забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантії медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевогс бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави зв'язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров'я.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Частиною 4 статті 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість і економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Таким чином, відповідно до положень Конституцій України право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів.
Невідшкодування витрат, здійснених Національною службою здоров'я України та КНП «Дрогобицька міська лікарня №1 Дрогобицької міської ради за рахуноь державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , негативно впливає ж фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я, забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересії що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язоі представництва в суді.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у « справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому на стаціонарному лікуванні перебував потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Згідно інформації КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради при лікуванні вищезазначеного потерпілого від злочину потрачено кошти у розмірі 1047 грн., які отримані від Дрогобицької міської ради та підлягають поверненню у місцевий бюджет даної територіальної громади.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1086.
НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, зокрема на 2022 рік, та оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікуванні потерпілого від злочину (на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міськоїj ради), кошти у сумі 25 127 грн. необхідно стягнути до державного бюджету, а суму коштів у розмірі 1047 грн підлягає поверненню у місцевий бюджет територіальне громади.
Оскільки відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку кошти до бюджету не відшкодовано, відтак наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення, у порядку цивільного судочинства, а визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
У відповідності до п.4 Порядку, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Таким чином, контроль щодо ефективності використання коштів та їх повернення повинні здійснювати органи, які є розпорядниками коштів відповідного рівня. Неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілих від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян.
Виходячи із вищенаведеного, грошові кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 26 174,00 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області, на підставі ст. 1206 ЦК України підлягають поверненню до Державного бюджету України.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи не надано доказів на підтвердження відшкодування витрат лікарні на лікування потерпілої з боку відповідача у справі, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд керується ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 200, 211, 247, 258, 259, 260, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров'я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 25 127 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету на номер рахунку : UA 97899998031308011500002611; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, банк отримувача - Казначейство України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , на користь держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення 1047 грн., в дохід місцевого бюджету на номер рахунку UA72 78999980314060544000013931, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач ГУК м.Львів/Дрогобицька ТГ/24060300, - Каначейство України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 3028 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.
Сторони по справі :
Позивач : Дрогобицька окружна прокуратура, юридична адреса : м.Дрогобич, вул.Шевченка,29, Львівської області.
Представник позивача : Керівник Дрогобицької окружної прокуратури - Масяк Юрій Михайлович, юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН : НОМЕР_1 .
Третя особа : Національна служба здоров'я України, юридична адреса : м.Київ, проспект Степана Бандери,19, ЄДРПОУ : 43032422.
Третя особа : Дрогобицька міська рада Львівської області, юридична адреса : м.Дрогобич, вул.Площа Ринок,1, ЄДРПОУ : 04055972.
Третя особа : КНП «Дрогобицька міська лікарня», юридична адреса : м.Дрогобич, вул.Шептицького,9, Львівської області, ЄДРПОУ : 13815703.
Суддя Гарасимків Л.І.