Дата документу 22.07.2025
Справа № 335/1639/23
Провадження № 1-кп/334/204/25
22 липня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023080000000076 від 26.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України
В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12023080000000076 від 26.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Триває судовий розгляд.
У судове засідання, призначене на 06.11.2024; 05.12.2024; 05.02.2025; 18.02.2025; 25.02.2025; 15.03.2025; 06.05.2025; 22.07.2025 було здійснено виклик свідка ОСОБА_6 , яка в черговий раз не прибула до суду.
Зважаючи на зазначене, з огляду на те, що іншим шляхом забезпечити явку свідка ОСОБА_6 неможливо, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про здійснення приводу свідка.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав думку прокурора та доводив, що свідок ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні є заявником, тому її допит є складовим для повного та всебічного дослідження доказів.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала свого захисника.
Вирішуючи відповідне клопотання прокурора, думку обвинуваченої та її захисника, суд виходить з такого.
У судове засідання свідок ОСОБА_6 викликався шляхом направлення їй повістки про виклик до суду за усіма відомими суду адресами можливого місця проживання свідка, зокрема і за адресою, що міститься у базі даних Державної міграційної служби України, які, однак, вручені не були.
Повістка про виклик до суду також була надіслана шляхом смс повідомлення на її мобільний телефон.
Окрім зазначеного, секретар судового засідання також намагалась повідомити свідка ОСОБА_6 про дату та час судового засідання по телефону, однак, на виклик свідок не відповів.
Водночас, адвокат свідка 05.05.2025 року надсилав суду заяву про відкладення допиту свідка ОСОБА_6 , оскільки остання перебуває за межами м.Запоріжжя та не може бути присутньою у судовому засіданні 06.05.2025 року.
Після 06.05.2025 року, ані адвокат ані сам свідок до суду не зверталися. Судові повістки не отримують, смс повідомлення ігнорують.
За змістом ч. 1 ст. 327 КПК України суд, у разі нез'явлення у судове засідання свідка вживає заходів для забезпечення прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Одночасно, будучи згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування допитаним на досудовому розслідуванні в якості свідка ОСОБА_6 була обізнана з правами та обов'язками останньої, а це, зокрема, прибути за викликом до суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України).
Також, секретар судового засідання неодноразово повідомляла свідка шляхом надсилання їй смс повідомлення за номером телефону свідка, яке перебуває у статусі «доставлено». Однак на цей виклик свідок не відповідає.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про ухилення свідка від отримання судового виклику у судове засідання 22 липня 2025 року.
З цього приводу, належить зазначити, що КПК України, встановлюючи наслідки неприбуття на виклик за наявності підтвердження отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст. 139 КПК України), не регулює порядок кримінального провадження у випадку ухилення свідка від отримання повістки про виклик.
Водночас, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України).
Зокрема, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки … (ч. 1 ст. 21 КПК України). При цьому, такі строки під час судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України), який відповідно до засади диспозитивності вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Перед судом заявлено клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як привід, що згідно з ч. 2 ст. 142 КПК України розглядається негайно. А тому суд зобов'язаний його вирішити, користуючись своїми повноваженнями відповідно до вимог КПК України.
Також, засада безпосередності дослідження показань встановлює, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 97 КПК України суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати покази.
КПК України не передбачає правових підстав проведення розшукових заходів щодо свідка, окрім як в рамках виконання ухвали про привід. При цьому, порядок проведення розшукових заходів в Україні регулюється Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135-XII від 18 лютого 1992 року. Відповідно до ст. 6 цього Закону підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від суду. При цьому, такі підстави можуть міститися, зокрема, в ухвалах суду.
Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що свідок повинен бути допитаним безпосередньо судом. Однак суд вправі відступити від цієї імперативної вимоги у випадку визнання неможливим його допиту, зокрема, при сукупності таких умов як не прибуття на виклик до суду свідка та не встановлення його місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку. А тому, забезпечуючи розумні строки, у випадку неприбуття свідка на виклик, за наявності клопотання учасника кримінального провадження, суд зобов'язаний вжити заходів до встановлення місцезнаходження свідка шляхом забезпечення проведення необхідних заходів розшуку, що стосовно свідка можливе виключно в рамках постановлення ухвали про здійснення приводу. При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України).
Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Так, КПК України не встановлює обмежень щодо застосування приводу відносно ступеню тяжкості кримінального правопорушення. Застосування приводу до особи є втручанням у її право на вільне пересування. На переконання суду, потреби кримінального провадження виправдовують таке втручання у права свідка ОСОБА_6 , оскільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). При цьому, такі завдання можуть бути забезпечені тільки шляхом, зокрема, безпосереднього допиту свідка ОСОБА_6 або встановлення неможливості його допиту тільки після неприбуття на виклик та проведення необхідних заходів розшуку.
Свідок викликався у встановленому КПК України порядку в судове засідання, до нього не прибув, ухиляється від отримання повістки про виклик. Таким чином, завдання забезпечення безпосереднього допиту свідка судом або встановлення підстав для неможливості зазначеного, а звідси і завдання кримінального провадження можуть бути забезпечені, наразі, шляхом проведення розшукових заходів щодо свідка та його примусового супроводження в судове засідання. Інших процесуальних можливостей досягнення зазначеного КПК України не передбачає.
Отже, з метою забезпечення дієвості судового провадження та дотримання розумних строків судового провадження, судом встановлені підстави для застосування приводу до свідка ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КПК України виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам ГУНП у Запорізькій області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 131, 132, 138-143, 327, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Здійснити привід свідка ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 - місто роботи свідка) АДРЕСА_2 - адреса зазначена у матеріалах справи; АДРЕСА_3 - адреса зазначена у програмі Д-3 документообігу суду) у судове засідання, яке відбудеться 31 липня 2025 року о 10 год 00 хв.
Здійснення приводу за адресою свідка: АДРЕСА_4 - доручити ЗРУП ГУНП у Запорізькій області.
Здійснення приводу за адресою свідка: м.Запоріжжя, пр.Соборний 164 - доручити Відділу поліції №1 ГУНП у Запорізькій області.
Здійснення приводу за адресою свідка: АДРЕСА_3 - доручити Відділу поліції № 2 ГУНП у Запорізькій області.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Запорізької області ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно направити для виконання ЗРУП ГУНП у Запорізькій області; Відділу поліції №1 ГУНП у Запорізькій області; Відділу поліції №1 ГУНП у Запорізькій області; Прокурору Запорізької області для організації виконання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1