Справа № 333/6227/25
Провадження № 1-кс/333/2380/25
Іменем України
21 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії, в якій скаржник оскаржує невиконання ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ст. 55 КПК України і просить слідчого суддю зобов'язати слідчого надати йому статус потерпілого у кримінальному провадженні № 62025080100003950 від 21.05.2025 року.
17.07.2025 року на адресу суду від старшого слідчого першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 надійшли копії матеріалів щодо скарги ОСОБА_3 від 28.05.2025 року (вх. № К-569-25 від 16.06.2025 року), а також результатів розгляду вказаної скарги. Одночасно повідомлено, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 від 28.05.2025 року (вх. № К-569 від 16.06.2025 року) прийнято рішення про відсутність підстав про її задоволення, оскільки, в діях слідчих першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі будь-яких ознак неналежного здійснення досудового розслідування не встановлено, об'єктивні відомості, які б вказували на порушення процесуальних прав ОСОБА_3 , не встановлені. Підстави прийняття вказаного рішення були змістовно викладені у письмовій відповіді заявнику.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити в повному обсязі.
Старший слідчий першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 , будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, відмовити в задоволенні скарги, оскільки ОСОБА_3 звертався до слідчого зі скаргою, в якій, відповідно до її змісту, не погоджувався із кваліфікацією кримінального правопорушення у провадженні, а також вважав, що слідчий умисно не виконує вимоги ст. 55 КПК України. Слідчий дійшов висновку, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, внаслідок можливих неправомірних дій працівників правоохоронного органу, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080100003950 від 21.05.2025 року триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на повне та всебічне розслідування можливих вчинених кримінальних правопорушень. Також, враховуючи той факт, що відомості про кримінальне правопорушення за зверненням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя, посадовими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя (у справі № 333/2742/22), кримінальне провадження розпочато і досудове розслідування у ньому триває, сама по собі незгода заявника з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення не свідчить про порушення слідчими першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі вимог кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї документи, надані представником ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження щодо звернення ОСОБА_3 від 28.05.2025 року (вх. № К-569-25 від 16.06.2025 року), слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Запорізької обласної прокуратури зі скаргою від 28.05.2025 року на дії слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі щодо можливого порушення його процесуальних прав у кримінальному провадженні № 62025080100003950 від 21.05.2025 року, що була надіслана за належністю до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі. Відповідно до змісту цієї скарги, ОСОБА_3 зазначає, що він не погоджується із кваліфікацією кримінального правопорушення у провадженні, а також просить присвоїти йому статус потерпілого та допитати його в якості потерпілого, вилучити у нього та долучити до матеріалів кримінального провадження речові докази.
Так, постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 28.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 62025080100003950 від 21.05.2025 року.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 62025080100003950 від 21.05.2025 року, в постанові від 28.06.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, внаслідок можливих неправомірних дій, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого. Зазначено, що слідчим надано доручення на проведення допиту ОСОБА_3 в якості свідка, який запланований найближчим часом, під час якого останній може надати покази, що стосуються вказаного кримінального провадження, при цьому, за наявності, ОСОБА_3 можуть бути долучені речові докази.
Також, листом керівника першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі вих. № К-529-25/17-02-527/25 від 24.06.2025 року, ОСОБА_3 повідомлено, що відомості про кримінальне правопорушення за зверненням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя, посадовими особами ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя (у справі № 333/2742/22), якою зобов'язано відповідних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненням ОСОБА_3 . При цьому ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя не було покладено обов'язку на уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі зареєструвати кримінальне провадження за визначеною кваліфікацією. Таким чином, враховуючи той факт, що кримінальне провадження розпочато і досудове розслідування у ньому триває, сама по собі незгода заявника з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення не свідчить про порушення слідчими першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі вимог кримінального процесуального законодавства.
Положення ст. 55 КПК України визначають поняття потерпілого в кримінальному провадженні, визначають його ознаки, причинно-наслідковий зв'язок виникнення прав та обов'язків в особи на присвоєння такого статусу та обставини за яких в особи виникає таке право.
Отже, поняття потерпілого визначено в КПК України чітко - потерпілий це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини. У зв'язку з цим важливого значення набуває точне й однакове застосування судами норм кримінально-процесуального законодавства, якими визначено права потерпілих від злочинів.
КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим в разі неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально правової характеристики кримінального правопорушення, у разі відсутності шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора / слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, що слідчим було дотримано.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення його в якості потерпілого, в зазначеній вище постанові визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий у вказаному кримінальному провадженні.
Доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ст. 55 КПК України.
Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Відповідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов'язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
Зі змісту скарги ОСОБА_3 та його пояснень в судовому засіданні вбачається, що останній на час подання скарги до слідчого судді був поінформований про внесення про відомостей кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань під № 62025080100003950, однак не погоджується з правовою кваліфікацією діяння, оскільки він вказував, що суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя сфальсифікував ухвалу, позбавив його доступу до медичної допомоги, що не відповідає кваліфікації ст. 374 КК України.
Слідчий суддя враховує, що порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань регламентований ст. 214 КПК та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року.
Щодо незгоди ОСОБА_3 з зазначеною у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кваліфікацією кримінального правопорушення, то в п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України міститься поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Таким чином, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить тій особі, яка вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (слідчому, дізнавачу, прокурору), це є їх дискреційними повноваженнями.
За таких обставин, слідчий суддя своїм рішенням не може втручатись у повноваження слідчого, дізнавача, прокурора щодо визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення та зобов'язувати змінювати попередню правову кваліфікацію.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1