Справа № 333/4241/25
Провадження № 2-о/333/326/25
15 липня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чоп'як Володимира Михайловича про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Запорізька міська рада, -
16.05.2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чоп'як В.М. через систему «Електронний суд» звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Кулик В.Б.
Ухвалою судді від 16.05.2025 року заяву залишено без руху та заявниці надано п'ятиденний строк для усунення недоліків.
23.05.2025 року представник заявниці - адвокат Чоп'як В.М. в порядку усунення недоліків через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву в новій редакції та долучив докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, а також докази надіслання копії заяви з додатками іншим учасникам справи. Згідно з новою редакцією залучено заінтересованою особою Запорізьку міську раду.
В обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входило нерухоме майно, а саме 287/600 часток у праві власності на будинок АДРЕСА_1 . Заявниця у строки визначені чинним законодавством прийняла спадщину, однак оформити право власності на успадковане майно не змогла, оскільки один із правовстановлюючих документів, що підтверджували право власності спадкодавця було видано на прізвище відмінне від прізвища спадкодавця, яке вона носила на час оформлення правовстановлюючого документу, у зв'язку із чим нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на успадковане майно, а спадкоємець для отримання можливості оформити успадковане майно звернулась до суду із цією заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу спадкоємцю.
Ухвалою судді від 23.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.
У судове засідання заявниця та її представник - адвокат Чоп'як В.М. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, представник заявниці надав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, заяву підтримують у повному обсязі та просять її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Запорізької міської ради до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні питання покладається на розсуд суду, просить винести законне та обґрунтоване рішення.
Заінтересована особа ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, пояснень щодо заявлених вимог не надав.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, закріплено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Cудом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1 , що приходилась померлій дочкою.
Факт родинних відносин між померлою та заявницею підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданим 12.01.1959 року Сталінським бюро РАГС м. Запоріжжя, з якого вбачається, що батьками ОСОБА_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а також свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Відділом РАГС Шевченківського райвиконкому 08.01.1984 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 при укладенні шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Обставини прийняття спадщини та неможливості оформлення спадкових прав підтверджуються Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 16.04.2025 року за № 352/02-31, виданої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. Із тексту зазначеної постанови вбачається, що у провадженні нотаріуса знаходиться спадкова справа № 93/2024 до майна померлої ОСОБА_3 , згідно із документами спадкової справи спадщину прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_1 , та онук ОСОБА_2 , оскільки його мати - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року право власності на 13/100 часток будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 . У той же час згідно з Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян від 24.10.2024 року сформованого приватним нотаріусом Коноваленко О.В. за № 00047634421, 04.07.1967 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 , з ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишила шлюбне прізвище, а інформація про зміну прізвища ОСОБА_3 після 04.07.1967 року у реєстрі актів цивільного стану - відсутня. На підставі викладеного нотарісом встановлено, що станом на дату видачі правовстановлюювального документу, яким є свідоцтво № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року право власності на 13/100 часток будинку АДРЕСА_1 , спадкодавець мав прізвище ОСОБА_9 , а не ОСОБА_10 , як зазначено у право встановлювальному документі, а тому у вчинені нотаріальної дії із видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у порядку спадкування було відмовлено.
Таким чином, під час судового розгляду знайшло своє підтвердження доводи заяви про родинні зв'язки заявниці, прийняття спадщини, та неможливість оформлення успадкованого майна через невідповідність прізвища спадкодавця, прізвищу, зазначеному у правовстановлюючому документі - свідоцтві № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року право власності на 13/100 часток будинку АДРЕСА_1 .
Досліджуючи спірне свідоцтво № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року право власності на 13/100 часток будинку АДРЕСА_1 , судом встановлено, що у тексті свідоцтва вказано, що воно видане Правовстановлюючий документ видано 17.12.1990 року, однак тут слід звернути увагу, що цей правовстановлюючий документ видавався на підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів № 488/10 від 18.10.1990 року взамін свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 29.02.1957 року за реєстровим номером 2/13064. Таким чином вбачається, що правовстановлюючий документ фактично виступає дублікатом, і видано взамін втраченого свідоцтва про право на спадщину, і у 1990 році видаючи спірний правовстановлюючий документ взамін свідоцтва про право на спадщину власником зазначено особу, яка анкетні данні якої були вказані у свідоцтві станом на 29.02.1957 року.
Досліджуючи анкетні данні спадкодавця станом на 29.02.1957 року слід зазначити, що згідно із повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00047634312 від 24.10.2024 року вбачається, що 11.09.1953 року було складено актовий запис № 1547 про шлюб за яким 11.09.1953 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладено шлюб, і після укладення шлюбу наречена змінила прізвище на ОСОБА_10 . Вказаний шлюб було розірвано 23.08.1957 року, про що складено актовий запис № 213, і після розірвання шлюбу прізвище нареченої змінено з ОСОБА_10 на ОСОБА_13 . Вказана обставина підтверджується повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00047634344 від 24.10.2024 року.
Згідно з повним Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00047634365 від 24.10.2024 року, 22.09.1957 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 укладено шлюб, про що складено актовий запис № 1839, після укладення шлюбу наречена змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».
Таким чином із наявних актових записів у Державному реєстрі актів цивільного стану вбачається, що померла ОСОБА_3 , станом на 29.02.1957 року, коли було видано свідоцтво про право власності в порядку спадкування носила прізвище ОСОБА_10 , яке було зазначено у свідоцтві про право власності на спадщину, виданого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 29.02.1957 року за реєстровим номером 2/13064, взамін якого видано свідоцтво № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року право власності на 13/100 часток будинку АДРЕСА_1 .
Таким чином під час судового розгляду знайшло своє підтвердження належність правостановлюючого документу спадкодавцю, а тому заява підлягає задоволенню.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Частинами 1 та 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України в окремому провадженні розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Метою встановлення факту належності правовстановлюючого документу спадкодавцю є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою, оскільки виникнення права на спадкування по закону після померлої ОСОБА_3 залежить від доведення факту належності померлій нерухомого майна, у правовстановллючому документі на яке невірно вказано прізвище померлої.
Так, факт, про встановлення якого просить заявник, достовірно підтверджується дослідженими судом у судовому засіданні письмовими доказами.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що під час розгляду справи, знайшли підтвердження обставини, на які посилаються заявниця, і вони є такими, що дозволяють встановити факт що свідоцтво № 1005 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року на ім'я ОСОБА_8 - належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чоп'як Володимира Михайловича про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Запорізька міська рада - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, що свідоцтво № НОМЕР_4 про право особистої власності на житловий будинок виданого Міськжитлокомунгоспуправлінням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 17.12.1990 року на ім'я ОСОБА_8 - належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 15 липня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик