Справа № 308/10368/25
1-кс/308/4284/25
20 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Свійчів, Володимир-Волинський район, Волинська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працює, неодруженого, однак перебуває у фактичних шлюбних відносинах, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000494, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025,
Слідча слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12025071170000494, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025.
На обґрунтування клопотання слідча посилається на те, що слідчим відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025071170000494 від 17.07.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи є рівними перед законом, не можуть мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, маючи умисел на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, а також з метою образи почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, діючи всупереч Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», згідно з яким законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; 2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та часі, але не пізніше 16 липня 2025 року, придбав фарбу чорного кольору в аерозольному балончику.
Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, з метою поширення викладеної інформації на загальний показ, що сприяє формуванню певної суспільної думки та містить пропаганду певних ідей, перебуваючи на території ТОВ «Нобілекс» у період часу з 19.08 год. по 19.57 год. за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, вул. Миру, буд. 1, що є сусідньою прилеглою територією із греко-католицькою церквою «Різдво святої Богородиці», що розташовується за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, вул. Яноша Бутлера, буд. 40, уникаючи камер відеоспостереження на загальних вулицях, переліз через металевий паркан та потрапив на відкриту ділянку місцевості, яка відноситься до території вказаної церкви, де діючи умисно, цілеспрямовано, переслідуючи ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про можливість поширення викладеної інформації на загальний показ, та можливе розповсюдження фотознімків у мережі Інтернет, на стіні з лівої сторони від головного входу до греко-католицької церкви «Різдво святої Богородиці», фарбою чорного кольору у аерозольному балончику зробив напис «Мадярів - геть!» та «Мадярів на ножі».
У змісті вищевказаних написів, нанесених на стіні будівлі церкви, відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 30.05.2014 міститься інформація негативного та образливого характеру стосовно групи осіб залежно від їхньої національної належності та релігійних переконань, а саме угорців, які сповідують християнство, яка виражається у контексті напису, а також у тому, що надпис було зроблено на греко-католицькій церкві.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, а саме: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, образи почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями.
Крім того, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.07.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці у громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на підпал майна греко-католицької церкви «Різдво святої Богородиці», що розташовується за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, вул. Яноша Бутлера, буд. 40, та належить на праві приватної власності Релігійній громаді греко-католицької церкви.
У подальшому, у невстановлений на даний час органом досудового розслідування місці та час, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з хуліганських мотивів, з метою підпалу бокових дверей з лівого боку від головного входу в приміщення греко-католицької церкви «Різдво святої Богородиці», що розташовуються за вказаною адресою, придбав спеціальні засоби для підпалу, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені.
Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, реалізуючи свій хуліганський мотив, а також з метою привернення уваги на раніше нанесені на стіну надписи, які містять інформацію негативного та образливого характеру стосовно групи осіб залежно від їхньої національної належності та релігійних переконань, у період часу з 19.08 год. по 19.57 год. 16.07.2025, перебуваючи на території греко-католицької церкви «Різдво святої Богородиці», що розташовується за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь Комарівці, вул. Яноша Бутлера, буд. 40, підійшов до бокових дверей та підклав в них паперовий виріб, який за допомогою запальнички підпалив, внаслідок чого відбулося загорання дверей. Таким чином, було пошкоджено зазначені двері та спричинено матеріального збитку на суму, яка на даний час встановлюється.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
19 липня 2025 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України.
Слідча зазначає, що наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 , підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 17.07.2025; протоколом огляду місця події від 16.07.2025; протоколами огляду місця події від 17.07.2025; протоколом додаткового огляду місця події від 18.07.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 18.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 17.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 17.07.2025; протоколом огляду відео від 18.07.2025; протоколом огляду від 18.07.2025.
На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства, є достатніми для обрання запобіжного заходу та обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського Союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватися на території України.
2. Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування кримінального провадження триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з свідками та погрозами, умовляннями до свідків даного кримінального провадження впливати на них, з метою зміни ними показань на свою користь. Оцінюючи можливість впливу на свідків слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення наявні підстави вважати, що підозрюваний, будучи на волі, може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.
Слідча зауважує, що ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, є особою, стан здоров'я якої не перешкоджає утриманню під вартою. Таким чином, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підставі наведеного, слідча просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що доводи і аргументи, зазначені у клопотанні, досить заплутані. Ствердив, що підозрюваний не був затриманий на місці події, після обшуку вилучено тільки мобільні телефони, одяг, аксесуари. Заперечуючи обґрунтованість підозри, зауважив, що зі слів ОСОБА_4 , останній готовий до співпраці зі слідством, готовий допомогти розкрити обставини у даній справі. Наголосив, що підозрюваний не планує ні переховуватися від суду та слідства, ні впливати на свідків, ні вчиняти інші кримінальні правопорушення. Захисник також зазначив, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки у ньому ініціатором клопотання не розкрито питання чому неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, а також у клопотанні не розкрито питання застави.
З урахуванням викладених заперечень захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з утримуванням під вартою, зокрема, цілодобовий домашній арешт або домашній арешт у нічній час, враховуючи відсутність судимості, неофіційну роботу, соціальні зв'язки, наявність цивільної дружини, дитини на утриманні.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зауваживши, що не визнає вчинення злочину ним. Ствердив, що працює на заводі віконних конструкцій «Нобілекс», територію роботи не покидав, оскільки у такому разі мав би повідомити власника. Зазначив, що з камерами на заводі проблема, про яку він неодноразово повідомляв начальнику і власнику. Зауважив, що коли відбулася подія, на території роботи з ним перебувала дружина. У той час на великій швидкості проїхав наряд військових. Сівши у павільйон №1, пост охорони, йому було видно, що прикордонники зупинилися біля церкви. Тоді він взяв службового собаку, з якою пройшовся по території заводу десь разів п'ять, а в подальшому спостерігав за усім по камерах. Пізніше приїхала поліція, перевірила його особу. Наступного дня здав зміну. Ввечері 17.07.2025 у його житлі провели обшук, забравши у нього та у його жінки телефони. Ствердив, що з того вечора він перебував у відділку поліції в с. Оноківці, потім його направили у наркодиспансер.
Просив надати йому можливість перебувати з дружиною та дитиною за місцем його фактичного проживання, застосувавши домашній арешт.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000494, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України.
18.07.2025 о 18 год. 02 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.
19.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, образи почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 16.07.2025 та ілюстративною таблицею до нього; протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 17.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 18.07.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 17.07.2025; протоколом обушку від 17.07.2025 за адресою місця проживання ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 17.07.2025; протоколом додаткового огляду місця події від 18.07.2025 та ілюстративною таблицею до нього; протоколом огляд від 18.07.2025, а саме відео з камер відеоспостереження ПП «Нобілекс»; протоколом огляду від 18.07.2025, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_4 .
Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, який неодружений, однак перебуває у фактичних шлюбних відносинах, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, щодо якого згідно з характеристикою за місцем проживання з боку мешканців села до Паладь-Комарівецького старостинського округу нарікань та скарг не поступало, тимчасово не працює, його майновий стан, а також відсутність судимостей у підозрюваного.
Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, що належить до злочинів проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина, та злочину, передбаченого ч. 4 ст. 194 КК України, що належить до злочинів проти власності.
Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявні матеріали кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формі, що передбачена п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявним у зв'язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, зазначеного у клопотанні, а саме можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).
Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існуючі в даному провадженні ризики, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Слідчий суддя наголошує, що заперечення сторони захисту головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
При цьому слідчий суддя констатує, що оскільки при поданні клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028 грн), відповідно становить 242240 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.
Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 18 липня 2025 року 18 год. 02 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.
Строк дії ухвали закінчується 15 вересня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 15 вересня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1