Справа № 308/18733/24
11 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
У судове засідання сторони не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Від представника позивача до суду до початку розгляду справи по суті надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку з відмовою від позову, оскільки відповідачем погашена заборгованість, яка була предметом спору у справі. Також у вказаній заяві представник позивача, посилаючись на положення ч.3 ст. 42 ЦПК України, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із протиправними діями відповідача щодо неналежного виконання зобов'язань та стягнути судові витрати з відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного.
Частинами 1-3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи необмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд роз'яснює сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Підстави для неприйняття відмови від позову судом не встановлені.
А тому, оскільки має місце відмова позивача від позову, суд приходить до переконання, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Вирішуючи клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 133 ЦПКсудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Підстави та порядок вирішення питання розподілу витрат у разі визнання позову визначено статтею 142 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як встановлено судом, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені відповідачем ТОВ «Закарпаттяенергозбут після пред'явлення позову, що убачається з платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи згідно клопотань відповідача від 22.01.2025 року, 06.03.2025 року, 28.04.2025 року,03.07.2025 року.
Із наведеного слідує висновок, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.
З огляду на вказане, приймаючи до уваги положення статті 142 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат на підставі ч.3 ст. 142 ЦПК України.
Як вбачається із платіжної інструкції №608 від 03.01.2025, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3495,29 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у вказаному вище розмірі.
Вирішуючи питання стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат,пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 14.11.2022 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Нечаєвим В.В., акт здачі - приймання наданих послуг за договором від 14.11.2022 року про надання правової допомоги та копію рахунку-фактури № INV-0001 від 21.11.2024 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг складає 20000, 00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22, згідно з якою зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Суд вважає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу здійснений адвокатом на загальну суму 20000 грн. є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133,137,142,206,247,255,258-261,353,354 ЦПК України, суд
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - закрити, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Роз"яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», код ЄДРПОУ: 41999833, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строкуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.А. Придачук