Справа № 308/9455/25
22 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судових засідань Камілли В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, належності йому правовстановлюючих документів: атестату № 1516 від 07.03.1985 року, виданого Закарпатським професійно-технічним училищем Закарпатського обласного управління побутового обслуговування населення на ім'я « ОСОБА_3 », за період навчання з 01.09.1983 по 07.03.1985 рік; диплому серії НОМЕР_1 від 26.07.1988 року, виданого Львівським середнім профтехучилищем № 22 на ім'я « ОСОБА_3 », за період навчання з 01.09.1986 по 21.07.1988 рік;- архівної довідки №09/07-06/836 від 16.12.2024 року, яка видана Архівним відділом Ужгородської РВА Закарпатської області на ім'я « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_1 », за період роботи в Ужгородському райпобуткомбінаті, згідно книг нарахування заробітної плати; архівної довідки про заробітну плату №103 від 25.02.2025, виданої Архівним відділом Ужгородської РВА Закарпатської області року на ім'я « ОСОБА_3 " (так вказано у документах на російській мові), за період роботи в Ужгородському райпобуткомбінаті; належить ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У своїй заяві заявник зазначає, що вказані документи підтверджують фактичне існування трудових правовідносин між ним та підприємством. Однак, формальна розбіжність у написанні імені та по батькові у документах, які були складені російською мовою в період до набуття Україною незалежності на початку 1990-х років та сучасними документами, оформленими українською мовою згідно з чинними вимогами українського законодавства про державну мову, стало підставою для відмови у зарахуванні окремих періодів до страхового стажу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Судове засідання призначено на 22.07.2025.
Заявник в судове засідання не з'явився. Разом з тим представник заявника адвокат Бойко Б.Б. подав заяву в якій вимоги заяви про встановлення факту підтримав, просив про розгляд справи без їх участі.
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало заяву про розгляд справи без його участі.
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало пояснення по справі в якому повідомило, що до страхового стажу заявника не зараховано періоди навчання та стаж по довідках від 16.12.2024 та 25.02.2025 у зв'язку з тим, що прізвища, ім'я та по батькові зазначені в паспорті або свідоцтві про народження відрізняються від тих, які вказані в документах, що підтверджують трудовий стаж.
Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст.ст. 211, 223 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що по досягненні 60-ти річного віку заявник звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком.
14 травня 2025 року від ГУ Пенсійного фонду України в Закарпатській області заявник отримав лист за вих. № 0700-0211-8/28432 від 14.05.2025 року, у якому зазначено, що результатами розгляду його заяви про призначення пенсії № 4189 від 17.04.2025 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №071750015913 від 24.04.2025 року у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказане рішення мотивовано тим, що з опрацьованих документів встановлено, що страховий стаж заявника становить 18 років 5 місяців 6 днів. Не зараховані періоди навчання з 01.09.1983 по 07.03.1985, з 01.09.1986 по 21.07.1988, оскільки ім'я та по-батькові в дипломі не відповідає даним паспорту; не зарахований стаж по довідці №09/07-06/836 від 16.12.2024, оскільки ім'я та по-батькові не відповідають паспорту; в довідці про заробітну плату №103 від 25.02.2025 по-батькові не відповідає паспорту.
Відповідно до атестату №1516 від 07.03.1985 року, виданого Закарпатським професійно-технічним училищем Закарпатського обласного управління побутового обслуговування населення зі строком навчання - 2,5 року (01.09.1983 по 07.03.1985 рік), по спеціальності - кравець (чол, жін, дитячого, верхнього одягу з умінням робити розкрій), такий виданий на ім'я Кертес «Тибор Берталомеевич».
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 26.07.1988 року, виданого Львівським середнім профтехучилищем № 22, заявник з 01 вересня 1986 року вступив до Львівського середнього профтехучилища № 22, і 21 липня 1988 року і закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією закрійник вищої кваліфікації. Диплом видано на ім'я Кертес «Тибор Берталомеевич».
У архівній довідці Архівного відділу Ужгородської РВА Закарпатської області №09/07 06/836 від 16.12.2024 року зазначено, що у наказах по особовому складу Ужгородського райпобуткомбінату відомостей про прийняття на роботу ОСОБА_1 не виявлено. Разом з тим згідно книг нарахування заробітної плати, ОСОБА_4 (так вказано в документі) значиться з січня 1985 року. ОСОБА_1 (так вказано в документі) звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією Ужгородського райпобуткомбінату 12.01.1993 року (наказ№2-к від 12.01.1993р.). Підстава: Фонд №81, Опис №2-ОС, Справа № - книги нарахування заробітної плати за 1985 роки, накази з особового складу за 1993 рік.
У архівній довідці про заробітну плату Архівного відділу Ужгородської РВА Закарпатської області №103 від 25.02.2025 року зазначено, що така видана « ОСОБА_3 " (так вказано у документах на російській мові) про його заробітну плата з січня 1985 року по травень 1992 року у Ужгородському райпобуткомбінаті.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.04.1965 року, виданого на російській мові, ПІБ заявника вказано « ОСОБА_3 »; батько « ОСОБА_5 », а мати - « ОСОБА_6 ». Відповідно до свідоцтва заявника про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 22 жовтня 1983 року, на російській мові ПІБ заявника вказано « ОСОБА_3 », а його дружини - « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про народження доньки заявника серії НОМЕР_5 від 23 травня 1984 року, виданого на російській мові, ПІБ заявника вказано « ОСОБА_3 », а його дочка - « ОСОБА_8 ».
Відповідно до свідоцтва про народження сина заявника серії НОМЕР_6 від 28 серпня 1985 року, виданого на російській мові, ПІБ заявника вказано « ОСОБА_3 », а його син - « ОСОБА_9 ».
Трудова книжка серії НОМЕР_7 від 31 серпня 2012 року, видана на ім'я « ОСОБА_1 », за період трудової діяльності з 1994 року по 2018 рік.
Відповідно до довідки ТОВ «Інтер ПАК» за вих. № 004 від 06.03.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював в ТОВ «Інтер-Пак» з 01.06.1994р. (Наказ про прийняття №1/К від 01.06.1994р.) і по 08.04.2004р. (Наказ про звільнення № 34/К від 08.04.2004р.) на посаді завідуючого пекарнею і записи № 1 і 2 в дублікаті його трудової книжки є вірними.
Судом встановлено, що причиною для відмови у призначенні заявнику пенсії стала відсутність достатнього страхового стажу через неврахування окремих періодів роботи через розбіжність у написанні імені та по батькові у документах, які були складені російською мовою в період до набуття Україною незалежності та на початку 1990-х років і сучасними документами, оформленими українською мовою згідно з вимогами українського законодавства про державну мову.
Так відповідно до свідоцтв про народження, свідоцтва про укладення шлюбу, а також інших документів, оформлених у радянський період, заявник значиться як « ОСОБА_3 ». Водночас у паспорті громадянина України, у трудовій книжці та сучасних довідках, виданих українською мовою, прізвище ім'я та по батькові заявника вказано « ОСОБА_1 ». Така розбіжність є наслідком перекладу з російської мови на українську, зокрема адаптації імені «Тибор» та по батькові « ОСОБА_10 » відповідно до правил української мови та норм сучасного діловодства. У період СРСР облік вівся переважно російською мовою, а ім'я та по батькові часто перекладались або транслітерувались згідно лінгвістичних норм. Так, ім'я « ОСОБА_11 » відповідно у документах того часу російською мовою набуло форми «Тибор», а по батькові « ОСОБА_12 » трансформувалося у « ОСОБА_10 ». Доказом того, що вказані документи належать одній і тій особі є те, що у них зберігається незмінність прізвища, дати народження, а також даних про родинні зв'язки заявника (дружина, діти, трудова діяльність). Таким чином, наявна розбіжність у фонетичному написанні імені та по батькові заявника, оскільки такі були адаптовані під український правопис: «Тибор» - « ОСОБА_11 », « ОСОБА_10 » - « ОСОБА_12 ».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За правилами статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження (лист Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше. Відповідно до п.12 вказаної Постанови, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до ухвали Верховного суду України по справі 6-21859 св 09 від 18.11.2009 року встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції 2004 року) у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, у зв'язку з чим заява про встановлення факту виконання роботи на певній посаді для зарахування до трудового стажу в порядку цивільного судочинства розглядатися не може. У судовому порядку може розглядатися факт належності документа про трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в паспорті або в свідоцтві про народження.
Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, дослідивши матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки судом достовірно встановлено, що вказані правовстановлюючі документи належить заявнику.
Обставин, які б спростовували зазначений факт, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -задовольнити повністю.
Встановити, що:
- атестат №1516 від 07.03.1985 року, виданий Закарпатським професійно-технічним училищем Закарпатського обласного управління побутового обслуговування населення на ім'я « ОСОБА_3 », за період навчання з 01.09.1983 по 07.03.1985 рік;
- диплом серії НОМЕР_1 від 26.07.1988 року, виданий Львівським середнім профтехучилищем № 22 на ім'я « ОСОБА_3 », за період навчання з 01.09.1986 по 21.07.1988 рік;
- архівна довідка №09/07-06/836 від 16.12.2024 року, яка видана Архівним відділом Ужгородської РВА Закарпатської області на ім'я « ОСОБА_4 » (так вказано в документі) та « ОСОБА_1 » (так вказано в документі), за період роботи в Ужгородському райпобуткомбінаті, згідно книг нарахування заробітної плати;
- архівна довідка про заробітну плату №103 від 25.02.2025, видана Архівним відділом Ужгородської РВА Закарпатської області року на ім'я « ОСОБА_3 » (так вказано в документах на російській мові), за період роботи в Ужгородському райпобуткомбінаті; належать ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.07.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник