Справа № 615/275/25 Головуючий І-ї інстанції - Левченко А.М.
Провадження № 33/818/832/25 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.
Категорія: ст.124 КУпАП
16 липня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
за участю захисника Антіховича В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника Антіховича В.В. на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2025 року о 17 год 100 хв на автодорозі М-03 417 км 300 м, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Range Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. не врахував безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив зіткнення із зайцем, який перебігав проїжджу частину, чим. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків,
Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. та стягнуто в дохід держави судовий збір.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, оскільки було пошкоджено лише його автомобіль.
Вказує, що матеріли справи не містять доказів які б підтверджували швидкість руху автомобіля, час від появи тварини, наявність технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання екстреного гальмування без яких неможливо встановити порушення ОСОБА_1 ПДР.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 08.02.2025 року о 17 год 100 хв на автодорозі М-03 417 км 300 м, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Range Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив зіткнення із зайцем, який перебігав проїжджу частину. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушено вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Пунктом п.1.10 ПДР України визначено, що учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Згідно п.2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України визначений обов'язок водія вибору в установлених межах безпечної швидкості руху необхідної для постійного контролю руху транспортного засобу та безпечного ним керування. Вибір такої швидкості руху водієм повинен проводитись із урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу.
Аналіз цієї правової норми вказує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом. Суд вважає, що поняттям «безпечне керування транспортним засобом» охоплюється необхідність вчинення водієм усього комплексу дії, пов'язаних із керуванням автомобілем для запобігання негативних наслідків у вигляді наїзду на людей, перешкоди, зіткнення автомобілів тощо, у тому числі і можливості зупинки автомобіля у випадку виникнення обставин які вимушують водія вчинити такі дій. До цих обставин відноситься і раптова зупинка транспортного транспорту, що рухається попереду або поряд.
Доводи захисника про те, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки було пошкоджено лише автомобіль ОСОБА_1 , є необґрунтованими та такими, що містять суб'єктивне сприйняття апелянтом диспозиції правової норми, передбаченої ст.124 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» від 2002 року дикі тварини це хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).
Статтею 5 Закону України «Про тваринний світ» від 2002 року визначено, що право власності на об'єкти тваринного світу набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.
Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується даними:
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.02.2025 року, в яких зазначено, що 08.02.2025 року приблизно о 17:00 год, керуючи автомобілем Рендж Ровер, номерний знак НОМЕР_1 , він рухався по трасі М-03 з Чутово в сторону м. Валки. По напрямку його руху, проїжджаючи Ясеневе, його авто скоїло наїзд, як йому показалось, на зайця, який миттєво виник перед його автомобілем та він почув глухі удари під машиною. Через метрів 50-100 він зупинився та оглянувши авто, побачив пошкодження нижньої частини бампера, решітки в бампері, відсутність накладки на бампері, на металевих частинах авто мається хутро тварини та залишки крові. Після цього він викликав поліцію;
- відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована процедура складання протоколу щодо ОСОБА_1
- схемою місця ДТП від 08.02.2025 року, підписаною її учасником ОСОБА_1 , власноруч та без зауважень, в якій зафіксована обстановка на місці дорожньо-транспортної пригоди, розташування автомобіля на місці ДТП, напрямки руху транспортного засобу, а також місце зіткнення автомобіля з перешкодою;
Аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортного засобу, апеляційний суд вважає, що порушення вимог п.12.1 ПДР водієм ОСОБА_1 мале місце.
Належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення, а також схема місця ДТП складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися до суду або до безпосереднього керівництва працівників поліції, а також вінне звертався зі скаргами до правоохоронних органів, відповідно до вимог КПК України, а тому твердження апелянта щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу є необґрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції як обраний спосіб захисту.
Факт механічних пошкоджень автомобіля підтверджується схемою місця ДТП, яка була погоджена і підписана самим ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги те, що в письмових пояснення від 08.02.2025 року ОСОБА_1 фактично не заперечив факт того, що заєць вискочив на дорогу та він його збив, застосувавши екстрене гальмування.
Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованим повним, та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Приписами статті 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Проаналізувавши матеріали справи, врахувавши, характер вчиненого правопорушення, зокрема, що діями водія не спричинено значних пошкоджень іншим автомобілям, не було спричинено шкоди здоров'ю інших осіб, а також те, що ДТП сталось за участю дикої тварини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, апеляційний суд дійшов висновку про можливість у даному конкретному випадку, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з підстав, визначених ч. 2 ст. 284 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Антіховича В.В. задовольнити частково.
Постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик