Справа № 646/3292/24 Головуючий суддя І інстанції Шиховцова А. О.
Провадження № 22-ц/818/1900/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: інших фактів, з них:.
03 липня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сєришевої Ольги Сергіївни на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2024 року, у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Сєришевої Ольги Сергіївни, заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
У березні 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, у якій просилавизнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Великобурлуцького району Харківської області, безвісно відсутнім.
Заява мотивована тим, що вона, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона перебуває у шлюбі з 14.02.2020. ОСОБА_2 проживав у с. Зарубинка Куп'янського району Харківської області. З 27.02.2022 вся територія Куп'янського району Харківської області знаходилася у тимчасовій російській окупації. Після визволення Куп'янського району Харківської області Збройними Силами України у вересні 2022 року будь - яких відомостей про ОСОБА_2 не має. Заявниці стало відомо, що ОСОБА_2 під час тимчасової окупації потратив у полон, його тримали у Куп'янському СІЗО.
З 08.09.2022 будь - який зв'язок з ОСОБА_2 втрачений. Заявницею вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , але місцезнаходження на даний час не встановлено. За інформацією Національного інформаційного бюро від 01.07.2023 ОСОБА_2 перебуває у полоні як цивільна особа, що підтверджено державою-агресором через Центральне Агентство з Розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Вказано, що з 19.10.2022 ОСОБА_2 перебуває у полоні.
05.09.2023 за зверненням ОСОБА_1 про розшук ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження №12023221100002486, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. Як вбачається зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, приблизно в серпні-вересні 2022 року, більш точна дата та час встановлюються, під час тимчасової окупації території Куп?янського району Харківської області, російські військові в порушення законів та звичаїв війни викрали її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував за місцем свого мешкання в с. Зарубинка, Куп?янського району Харківської області, та вивезли його в невідомому напрямку. На теперішній час точне місце перебування ОСОБА_2 є невідомим, за попередньою інформацією останній перебуває на російській території держави - агресора. Крім того, заявницею, ОСОБА_1 , на порталі «Єдине вікно для громадян» було подано анкету про особу, зниклу безвісти за особливих обставин до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Згідно з відповіддю № 06-07/534 від 15.01.2024, наданої Державним підприємством «Український національний центр розбудови миру», відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні в реєстрі НІБ. В реєстрі НІБ міститься інформація про перебування ОСОБА_2 у полоні.». ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має правовий статус особи зниклої за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин N 20240122-1052 від 22.01.2024. На даний час, місцеперебування ОСОБА_2 є невідомим. Інформація щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як зниклої безвісти особи (дата зникнення: 08.09.2022 року) міститься на офіційному веб-порталі Міністерства внутрішніх справ України, категорія "зниклі громадяни та діти".
Відповідно до відповіді №572-2024 від 20.03.2024, наданої Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріатом Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) повідомлено, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Перебування ОСОБА_2 в полоні підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, відомості про нього внесено до відповідних обліків державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року №228-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро» та від 31 травня 2022 року №434-р «Питання виконання Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року», виконує функції Національного інформаційного бюро.
На цей час Управління (Секретаріат Уповноваженого) не володіє інформацією щодо місцезнаходження ОСОБА_2 ». Звернення з заявою про визнання особи безвісно відсутньою обумовлено необхідністю розірвання шлюбу заявниці з ОСОБА_2 . У зв'язку з вищевикладеним заявник звернулася до суду з вищевказаною заявою.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник заявника-адвокат Сєришева О.С. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.
Вказала, що з моменту звернення заявниці із заявою про розшук особи та відкриття кримінального провадження пройшов понад рік.
Зауважила, що згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241012-1068 від 12.10.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається зниклим безвісти за особливих обставин на території тимчасової окупації частини України, зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) з 12.01.2024 року, кримінальне провадження №12023221100002486 від 05.09.2023, орган досудового розслідування - УСБУ в Харківській області. За змістом Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", особа, зникла безвісти за особливих обставин - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. З моменту зникнення чоловіка (втрати будь-якого зв'язку з ним - вересень 2022 року) пройшло, на даний час, понад два роки, з моменту відкриття кримінального провадження - значно більше року, про місце перебування особи відомостей немає, цей факт підтверджується інформацією правоохоронних органів. Згідно відповіді слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області №70/6 -11103 від 21.10.2024 року, повідомлено, що слідчим в межах кримінального провадження № 12023221100002486 вживаються активні заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його статусу, зокрема, слідчим направлено запити до Товариство Червоного Хреста України та Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України. Станом на момент надання цієї відповіді, місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено (копія відповіді наявна в матеріалах справи).
Судом першої інстанції не було враховано, що повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру» про те, що в реєстрі НІБ міститься інформація про перебування ОСОБА_2 у полоні, не є відомостями про місце перебування особи у розумінні закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судове засідання, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України вивчив матеріали справи та перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, врахувавши вищезазначені норми права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сам по собі факт непроживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації протягом тривалого часу та фактична відсутність відомостей про його місце перебування не є безумовною підставою для визнання його безвісно відсутнім.
З повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру» від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста надійшло повідомлення про перебування ОСОБА_2 у полоні. З матеріалів справи вбачається, що відомості про перебування ОСОБА_2 в полоні отримані від ДП «Український національний центр розбудови миру» 15.01.2024, тоді як з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, ОСОБА_1 звернулася до суду 27.03.2024, тобто річний строк з дня одержання останніх відомостей про місце перебування ОСОБА_2 не сплив.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість зміни в судовому порядку правового статусу фізичної особи шляхом визнання її безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, що визначено пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України. Необхідність у зміні правового статусу фізичної особи виникає у зв'язку з тим, що невизначеність правового становища особи, яка тривалий час відсутня у місці свого постійного проживання, створює певні перешкоди щодо реалізації суб'єктивних прав фізичними та юридичними особами, які перебувають із нею в певних правовідносинах.
Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до приписів ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Уразі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а вразі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Законодавець пов'язує визнання особи безвісно відсутньою зі встановленням відповідного юридичного складу, тобто сукупністю взаємопов'язаних юридичних фактів, що становлять предмет доказування.
Такою сукупністю юридичних фактів, тобто юридичним складом, є:
1) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;
2) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;
3) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;
4) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц, від 29 серпня 2019 року у справі № 225/2576/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі Закон № 2505-VIII) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей (ст. 3 Закону № 2505-VIII).
Частинами 1-3 ст. 4 Закону № 2505-VIII передбачено, що особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 2505-VIII права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, щоОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 14.02.2020, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено актовий запис №284, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2020.
Згідно з інформації, що міститься у витязі з Єдиного реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023221100002486 від 05.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, вбачається, що приблизно в серпні-вересні 2022 року, більш точна дата та час встановлюються, під час тимчасової окупації території Куп?янського району Харківської області, російські військові, в порушення законів та звичаїв війни, викрали її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував за місцем свого мешкання в с. Зарубинка, Куп?янського району Харківської області та вивезли його в невідомому напрямку. На теперішній час точне місце перебування ОСОБА_2 є невідомим, за попередньою інформацією останній перебуває на території російської держави-агресора .
Інформація про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як щодо зниклої безвісти особи за особливих обставин міститься на офіційному веб-порталі Міністерства внутрішніх справ України в розділі «Зниклі громадяни», що підтверджується наданою заявником роздруківкою із вказаного офіційного порталу.
Відповідно до листа вих.№ 06-07/534 від 15.01.2024 Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», який виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, повідомило, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні в Реєстрі НІБ. В реєстрі НІБ міститься інформація про перебування в полоні ОСОБА_2 , що підтверджено державою-агресором через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Листом Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України №01/12/03 від 12.03.2024 представника заявника повідомлено, що відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Перебування ОСОБА_2 в полоні підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та відомості про нього внесено до відповідних обліків державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року №228-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції Національного інформаційного бюро» та від 31 травня 2022 року №434-р «Питання виконання Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року», виконує функції Національного інформаційного бюро. На цей час Управління (Секретаріат Уповноваженого) не володіє інформацією щодо місцезнаходження ОСОБА_2 . Разом з цим, частиною третьою статті 17 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон) передбачено, що до органів, уповноважених на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на виконання інших функцій, пов?язаних з реалізацією цього Закону, належать Національна поліція України та органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, визначені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». За інформацією, яка перебуває в розпорядженні Управління (Секретаріату Уповноваженого), за фактом захоплення російськими окупаційними військами в полон Маренича О. Ю. відділенням поліції №1 (смт Великий Бурлук) Куп?янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області 04.09.2023 розпочато кримінальне провадження №12023221100002486 за частиною першою статті 438 КК України. ОСОБА_2 оголошено в розшук та заведено оперативно-розшукову справу «Розшук». У подальшому органами прокуратури вказане кримінальне провадження передано за підслідністю до управління Служби безпеки України в Харківській області.
Відповідно до витягу Міністерства внутрішніх справ з Єдиного реєстру Осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241012-1068 від 12.10.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин на території тимчасової окупації України, зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), кримінальне провадження №12023221100002486 від 05.09.2023, орган досудового розслідування - УСБУ в Харківській області.
У відповіді №70_6-11103 від 21.10.2024 зі слідчого відділу УСБУ в Харківській області заявнику повідомлено, що у рамках кримінального провадження №12023221100002486 від 05.09.2023 з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 направлено відповідні запити до Товариства Червоного Хреста України та Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України. Станом на 21.10.2024 місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено.
Як вбачається з повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру» від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста надійшло повідомлення про перебування ОСОБА_2 у полоні. З матеріалів справи вбачається, що відомості про перебування ОСОБА_2 в полоні отримані від ДП «Український національний центр розбудови миру» 15.01.2024, тоді як з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, ОСОБА_1 звернулася до суду 27.03.2024, тобто річний строк з дня одержання останніх відомостей про місце перебування ОСОБА_2 не сплив, що позбавляє суд можливості на підставі статті 43 ЦК України визнати останнього безвісно відсутнім.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, врахувавши вищезазначені норми права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сам по собі факт непроживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації протягом тривалого часу та фактична відсутність відомостей про його місце перебування не є безумовною підставою для визнання його безвісно відсутнім.
Аргументи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не знайшли підтвердження у матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду щодо їх оцінки.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сєришевої Ольги Сергіївни без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 22 липня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
Н.П. Пилипчук.