Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/4809/331/25 Слідчий суддя ОСОБА_1 ,
Категорія ст. 114-1 КК України Доповідач в суді ІІ інстанції: ОСОБА_2
15.07.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12025121050000118 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,
Слідчий СВ ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01.07.2025 в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, право власності на який зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград) просп. Винниченка, 1, котрий перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження та користування ним до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту слідчий пов'язує із розслідуванням кримінального провадження №12025121050000118 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, де вказаний автомобіль визнано речовим доказом.
Так, 01 липня 2025 року до відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від інструктора в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_9 про те, що 01.07.2025 року близько 13 год 15 хв невідома особа, перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України, в особливий період, керуючи автомобілем «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під'їхала до майданчику біля будівлі пункту прийому особового складу в/ч НОМЕР_2 розташованому за адресою АДРЕСА_1 , де в цей час відбувалось шикування на відкритому майданчику, та за допомогою вище вказаного транспортного засобу, сприяла самовільному залишенні військової частини шляхом втечі на вище вказаному транспортному засобі курсанту ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01 липня 2025 року близько 15 год 45 хв працівниками поліції під час несення служби на блокпосту №2 с. Бережинка, на автодорозі Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, був виявлений та зупинений автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2025 року задоволено вищезазначене клопотання слідчого
Накладено арешт на автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01 липня 2025 року в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, право власності на який зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград) просп. Винниченка, 1, та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження та користування ним до прийняття рішення у кримінальному провадженні чи до скасування ухвали про арешт майна.
Судове рішення мотивовано тим, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме транспортний засіб автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», котрий перебував у користуванні ОСОБА_5 , відповідає вимогам ст.98 КПК України, як речовий доказ, оскільки зберігають на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, є підстави накладення арешту на вказане майно із забороною розпорядження та користування ним.
В апеляційній скарзі представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, тому арешт автомобіля «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01 липня 2025 року в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, право власності на який зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград) просп. Винниченка, 1, та який перебував у користуванні його довірителя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має жодного правового підґрунтя та суперечить положенню ст. 98 КПК України.
Органом досудового розслідування взагалі не обґрунтовано клопотання про арешт транспортного засобу «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а судом не здійснено посилання на відповідне обґрунтування у своїй ухвалі щодо доцільності накладення такого арешту.
Окрім того, під час огляду місця події 01.07.2025 року на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, у транспортному засобі «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , не перебувало жодних сторонніх осіб, тим паче курсантів, зокрема курсанта ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Більше того, транспортний засіб «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , взагалі було зупинено зовсім в іншому напрямку від смт Компаніївка.
До того ж, будь яка інша особа могла підробити номерний знак, присвоєний транспортному засобу «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яким фактично володіє мій довіритель ОСОБА_5 .. Разом з цим, даний транспортний засіб не містить жодних слідів вчиненого невідомою особою кримінального правопорушення, оскільки він не пошкоджений, на ньому не міститься слідів крові, боротьби, будь яких інших слідів, які могли б свідчити про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114і КК України, за фактом якого відкрито кримінальне провадження № 12025121050000118 від 01.07.2025 року.
Потреби органу досудового розслідування, які би виправдовували такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на конкретне майно, а також будь-які докази, які б підтверджували можливість відчуження майна, в органі досудового розслідування відсутні, що у свою чергу свідчить і про те, що клопотання базується на припущеннях за усіма наведеними у ньому позиціями.
Орган досудового розслідування з клопотанням до суду про обшук транспортного засобу «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яким фактично володіє його довіритель ОСОБА_5 , до суду не звертався, а тому органом досудового розслідування порушено приписи статей 234, 237 КПК України, та вилучено транспортний засіб «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , без ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння ОСОБА_5 ..
Поруч з цим, слідчий суддя, в порушення норм кримінального процесуального законодавства, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яким фактично володіє довіритель ОСОБА_5 , та який був незаконно вилучений 01 липня 2025 року в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання слідчого про накладення арешту на майно, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).
Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, відповідно до якої, у ньому має бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також перелік та види майна, що належить арештувати, документи що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим третіми особами таким майном.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті є формою забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В даному випадку слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 170-173 КПК України, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.
Колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчим відділом ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121050000118 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
1 липня 2025 року близько 15 год. 45 хв. працівниками поліції під час несення служби на блокпосту №2 с. Бережинка, на автодорозі Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, був виявлений та зупинений автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
З протоколу огляду місця події від 01.07.2025 року встановлено, що 01.07.2025 року проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, в ході якого вилучено автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», адреса Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград) просп. Винниченка, 1.
Постановою слідчого СВ ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про визнання, долучення та здачу речових доказів від 01.07.2025 року, автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025121050000118 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та передано на зберігання на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області за адресою проспект Інженерів, 1, м. Кропивницький.
Також необхідно зазначити про те, що з моменту виявлення транспортного засобу з невідповідними не встановлено причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Арешт на майно сторона обвинувачення обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Колегія суддів до уваги посилання захисника, що можливість накладення арешту кореспондується із наявність певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні на майно якої накладається арешт.
Так, частиною 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
Згідно з частиною 8 ст. 214 КПК України, відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.
Статусу за даним кримінальним провадженням у ТОВ «Вись» не має, жодним чином не зазначено ні у клопотанні ні у доказах наданих прокурором, а тому підстав для застосування відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди з ТОВ «Вись» не має.
При цьому, необхідно зазначити, що автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01 липня 2025 року в ході огляду місця події зареєстрований за ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», яка не є учасником кримінального провадження, а тому до вказаного автомобіля не може бути застосована конфіскація або спеціальна конфіскація.
В той же час стороною обвинувачення не порушується питання та стороною обвинувачення не встановлено, що посадові особи ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» причетні до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, спірний автомобіль оглянуто в ході проведення огляду місця події 01.07.2025 року у зв'яжу з чим зафіксовано необхідну для органу досудового розслідування доказову інформацію.
Тривале зберігання майна на спеціальному майданчику може призвести, до втрати його вартісних характеристик та перешкоджатиме законній господарській діяльності підприємства та може негативно відобразитися на своєчасність надходження обов'язкових платежів та податків до бюджету у період воєнного стану.
При цьому, необхідно зазначити про те, що санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а конфіскація взагалі не передбачена.
Колегія суддів звертає увагу, що можливість накладення арешту кореспондується із наявність певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні на майно якої накладається арешт.
Так, частиною 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
Згідно з частиною 8 ст. 214 КПК України, відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.
Статусу за даним кримінальним провадженням у ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» не має, жодним чином не зазначено це ні у клопотанні ні у доказах наданих прокурором, а тому підстав для застосування відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди з ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» не має.
Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам ТОВ «Вись» не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Сторона обвинувачення не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок посадових та інших осіб ТОВ «Вись», які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства.
За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою спеціальної конфіскації належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в апеляційній скарзі прокурора майна критеріям ст. 98 КПК України, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно.
У зв'язку з вищевикладеним, застосування арешту на майно, не відповідає критеріям розумності та спів розмірності обмеження прав та відповідно не виправдовує потреби досудового розслідування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Отже, враховуючи те, що ч. 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження, однак в ході досудового розслідування не здобуто доказів причетності посадових осіб ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та до моменту розгляду справи у суді апеляційної інстанції, органом досудового розслідування не встановлено причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим не надано достатніх даних, що на транспортний засіб, який належить ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» необхідно накласти арешт.
Також, не доведено обставини, що до вилученого майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію. Також, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також підстави відповідальності товариства - не надано. Не доведено також обставин, що необхідно провести яку-небудь експертизу стосовно вилученого транспортного засобу, оскільки органом досудового розслідування не встановлено, що автомобіль містять інформацію про факти чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження .
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
У зв'язку з вищевикладеним, застосування арешту на майно, не відповідає критеріям розумності, співмірності та спів розмірності обмеження прав та відповідно не виправдовує потреби досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого суддів необхідно скасувати, відмовивши у задоволенні клопотання про накладення арешту на транспортний засіб.
Керуючись статтями 170, 173, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката
ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2025 року, якою накладено арешт на автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01 липня 2025 року в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області, право власності на який зареєстровано на ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД», адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград) просп. Винниченка, 1, та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження та користування ним до прийняття рішення у кримінальному провадженні чи до скасування ухвали про арешт майна,- скасувати.
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025121050000118 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Повернути ТОВ «ТД «АГРОХОЛОД-ЛОГІСТИКА ТА СКЛАД» автомобіль «Volkswagen Touareg» білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 01.07.2025 в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості, на узбіччі автодороги Н-23 біля перехрестя з автодорогою Н-14, на території Кропивницького району, Кіровоградської області.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4