Справа № 304/868/25 Провадження № 2/304/504/2025
21 липня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/868/25 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської областіз вимогою про визнання права власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина. В обсяг спадкового майна входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємцем після померлої за законом, оскільки є її донькою, та прийняла спадщину відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами, позивачка не може оформити право власності на вказане будинковолодіння.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі. При цьому, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.
Представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову. Також просить суд розглянути справу за його відсутності.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Судом установлені такі фактичні обставини.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сімер Перечинського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 3. Вказаний факт підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02 січня 2018 року.
Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Випискою з погосподарської книги № 31/06-21 від 21 березня 2025 року, виданою старостою Сімерського старостинського округу І.Желізкою, підтверджено, що ОСОБА_2 була головою дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 у період з 24 лютого 1980 року по 30 грудня 2017 року, виданими адміністратором відділу ЦНАП О.Плешко, підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_2 за вказаною вище адресою були зареєстровані та проживали такі особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ОСОБА_2 .
Листом в. о. завідувача Перечинської державної нотаріальної контори Бровді К.С. від 24 червня 2025 року № 92/01-16 підтверджено, що після померлої ОСОБА_2 спадкова справа не заведена.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості щодо будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 , станом на 13 квітня 2025 року, відсутні. Отже, право власності на згаданий об'єкт нерухомості не зареєстроване.
З Технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 суб'єктом господарювання ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 003620), встановлено, що станом на 02 квітня 2025 року за вказаною адресою розташовано житловий будинок, літню кухню, сарай, сінник, господарську будівлю, вбиральню, броварню, навіс, огорожу.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Вісіловки В.О. Однак остання відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на житловий будинок (АДРЕСА_1 ). Разом із цим, нотаріус вказала на те, що позивачці необхідно звернутись до суду для визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Наведені фактичні обставини дають підстави встановити зміст спірних правовідносин у цій цивільній справі: визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудамиза адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов до таких висновків.
За приписами статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У розумінні статті 1262 ЦК України позивач у цій справі - ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом як донька померлої.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 станом на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , як і вимагає наведена норма права. Разом із тим, підтверджено також, що позивачка не заявила про відмову від спадщини.
Статтями 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом із цим, суд звертає увагу, що в цих конкретних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину в установленому законом порядку за законом, але оформити своє право на спірний житловий будинок не має можливості, порушене право позивачки підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
Цей спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачкою права власності на житловий будинок не порушує права та законні інтереси інших осіб.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, 16.
Головуюча: Гевці В. М.