Справа № 404/4301/25
Номер провадження 3-в/404/2/25
21 липня 2025 року суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького Антипова І.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП,
Постановою Фортечного районного суду м.Кропивницького від 19.05.2025 року в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
18.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, мотивуючи її тим, що він має скрутне матеріальне становище, оскільки на даний час не працює, планує йти навчатися. Враховуючи наведене, просить суд розстрочити виконання постанови Фортечного районного суду м.Кропивницького від 19.05.2025 року року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративного відповідальності за ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП в частині стягнення штрафу в розмірі 40 800 грн. строком на 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою заяву та просив її задовольнити.
Суд, вивчивши заяву про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до положень ст.307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу є квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з ч.1 ст.308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст.6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
ОСОБА_1 не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, зазначені ним у заяві про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що постанова про накладення адміністративного стягнення має бути реалізована у стислі строки інакше буде втрачена оперативність у застосуванні заходів адміністративного впливу, що без сумніву, відобразиться на ефективності, зменшенні виховного та попереджувального значення у боротьбі з адміністративними правопорушеннями.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що реальних підстав для розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення немає, а тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.280, 283, 301 КУпАП, ч.1 ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження»,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ст.124 КУпАП - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.
Суддя І.Л. Антипова