Постанова від 07.09.2006 по справі 21/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2006 р.

№ 21/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін котрі

позивача

відповідачів

треті особи

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну скаргу

не з'явились повідомлені належним чином

Фрейдун О.М. дов. від 23.01.2006 року

Залозецька Ю.В. дов. від 10.02.2006 року

не з'явились повідомлені належним чином

Державної служби автомобільних доріг України “Укравтодор»

на ухвалу

Київського апеляційного господарського суду

від

18.05.2006 року

у справі

№ 21/4

за позовом

Державного підприємства “Придніпровська залізниця»

до

треті особи

Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України»

Дочірнього підприємства “Івано-Франківський облавтодор»

Державна служба автомобільних доріг України “Укравтодор»

Державна адміністрація залізничного транспорту України

про

стягнення 8500000грн.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця» звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Івано-Франківський облавтодор» та Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України» про стягнення 8500000грн. заборгованості Доповідач Гоголь Т.Г.

за договором від 16.08.2004 року № ПР/НФ-0461/НЮ про надання поворотної фінансової допомоги та припинення зобов'язань за зазначеним договором.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.12.2005 року призначив справу до розгляду. За клопотанням Дочірнього підприємства “Івано-Франківський облавтодор» Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України» на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи без самостійних вимог з боку відповідача суд залучив до участі у справі Державну адміністрацію залізничного транспорту України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.06.2006 року розгляд справи був відкладений. За клопотанням Дочірнього підприємства “Івано-Франківський облавтодор» Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України» в якості третьої особи без самостійних вимог з боку відповідача суд залучив до участі у справі Державну службу автомобільних доріг України “Укравтодор». В клопотанні Дочірнє підприємство “Івано-Франківський облавтодор» послалося на те, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Державної служби автомобільних доріг України “Укравтодор», оскільки кошти за спірним договором були отримані для виконання замовлення останньої.

Не погоджуючись з ухвалою Державна служба автомобільних доріг України “Укравтодор» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду міста Києва від 31.06.2006 року скасувати .

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2006 року відмовив Державній службі автомобільних доріг України “Укравтодор» у прийнятті до розгляду апеляційної скарги, з посиланням на те, що статтею 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали про відкладення розгляду справи.

Не погоджуючись з ухвалою Державна служба автомобільних доріг України “Укравтодор» звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила ухвалу Київського апеляційного господарського суду 18.05.2006 року скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що Київський апеляційний господарський суд прийняв ухвалу від 18.05.2006 року всупереч вимогам статті 97 Господарського процесуального кодексу України, яка не передбачає в якості підстави для повернення апеляційної скарги без розгляду неможливість оскарження такого виду ухвали.

Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Державною службою автомобільних доріг України “Укравтодор» у справі в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу місцевого суду про відкладення розгляду справи та залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної служби автомобільних доріг України “Укравтодор».

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. Тобто, Господарський процесуальний кодекс повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Зокрема, такий випадок встановлений частиною першою статті 106 Господарського процесуального кодексу України відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України регулює порядок відкладення розгляду справи та встановлює, що з цього приводу суддею виноситься ухвала. Оскарження ухвали, винесеної в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, чинним законодавством не передбачено. Також не передбачено оскарження ухвали про залучення особи до участі у справі в якості третьої сторони, винесеної в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з огляду на наведені приписи чинного законодавства України у випадку оскарження в апеляційному порядку судового акта, який не підлягає оскарженню, апеляційний господарський суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги без здійснення перевірки правильності застосування попередньою інстанцією норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка встановленим обставинам справи при прийнятті оскаржуваної ухвали, ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статтею 11111 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року у справі № 21/4 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної служби автомобільних доріг “Укравтодор» -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Л.Продаєвич

Попередній документ
128995
Наступний документ
128997
Інформація про рішення:
№ рішення: 128996
№ справи: 21/4
Дата рішення: 07.09.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: