ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2025Справа № 910/2764/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/2764/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Д Груп"
про стягнення 1 200 268,89 грн
Суддя Удалова О.Г.
без виклику представників сторін
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/2764/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені" до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Д Груп" про стягнення 1 200 268,89 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 позов задоволено повністю.
18.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, сформована в системі 17.06.2025, у якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені" про стягнення судових витрат, а також встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 03.07.2025 (включно).
Копія ухвали суду направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, поштове відправлення № 0610265053192, яким направлено ухвалу суду від 25.06.2025 не було отримано відповідачем та 14.07.2025 повернуто у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, ухвалу суду від 25.06.2025 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Від відповідача письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про розподіл судових витрат або клопотання про продовження строку для подання таких пояснень чи заперечень не надходило.
Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/2764/25, суд виходив з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Так, у попередньому (орієнованому) розрахунку суми судових витрат позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн.
Крім того, 25.03.2025 позивач подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що надасть до суду детальний опис робіт (наданих послуг) у вигляді акту приймання-передачі наданих послуг протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано суду:
- договір № 20 від 18.02.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Артпростір "Курені" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Титикало та партнери";
- рахунок № 0000008 від 17.03.2025 на суму 50 000,00 грн;
- платіжну інструкцію № 95 від 17.03.2025 на суму 50 000,00 грн;
- акт приймання-передачі від 12.06.2025 на суму 50 000,00 грн;
- ордер серії АІ № 1854991 від 24.03.2025;
- ордер серії АІ № 1841125 від 06.03.2025;
- витяги з Єдиного реєстру адвокатів України на Сторожук Віту Анатоліївну та Титикала Романа Сергійовича, з яких вбачається, що останні працюють в Адвокатському бюро "Титикало та партнери".
Розглянувши надані позивачем докази та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а також заперечення відповідача, суд зазначає про наступне.
18.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Артпростір "Курені" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Титикало та партнери" (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 20.
Згідно з Протоколом узгодження гонорару (додаток № 1 до вищевказаного договору) за надання правничої допомоги, визначеної у пункті 1.1. Договору, а саме: щодо повернення невідпрацьованого авансу за договором підряду від 01.07.2024, укладеним між ТОВ "Артпростір "Курені" та ТОВ "С Д Груп", Клієнт сплачує Адвокатському бюро фіксований гонорар в розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень).
ТОВ "Артпростір "Курені" сплатило на користь Адвокатського бюро «Титикало та партнери» грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн, що відповідає умовам Договору та підтверджується платіжною інструкцією № 95 від 17.03.2025.
12.06.2025 між позивачем та бюро підписна акт приймання-передачі на суму 50 000,00 грн.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
У наведеній постанові колегія суддів зазначила, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Як вказано судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 позов задоволено повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, суд вважає суму витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені" про стягнення судових витрат у справі № 910/2764/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С Д Груп" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код 37639228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпростір "Курені" (01021, м. Київ, Паркова дорога, 4, код 45201207) 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписано 22.07.2025.
Суддя О.Г. Удалова