ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/980/25
За позовом1) ОСОБА_1 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД»
до третя особа,Антимонопольного комітету України яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Дольче-Віта»
проскасування розпорядження від 15.11.2024 № 02/324-р, зобов'язання вчинити дії
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Калашнік Ю.В.
Представники сторін:
від позивачів: Мартиненко А.В. ; Кравець Р.Ю.;
від відповідача: Пащенко М.В.;
від третьої особи: Притула В.І.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/980/25 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач-1, ОСОБА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Югфуд» (далі також - позивач-2, ТОВ «Югфуд») (далі разом - позивачі) до Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, АМК, Комітет), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Дольче-Віта» (далі - третя особа, ПП «Дольче-Віта»), відповідно до якого позивачі просять:
- скасувати розпорядження першого заступника Голови Антимонопольного комітету України від 15 листопада 2024 року № 02/324-р «Про відмову ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» у розгляді заяви про захист від недобросовісної конкуренції».
- зобов'язати Антимонопольний комітет України розглянути заяву ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» про захист від недобросовісної конкуренції 26.06.2024 № б/н у відповідності до вимог антиконкурентного законодавства.
24.02.2025 відповідач подав відзив, а 11.03.2025 від позивачів надійшла відповідь на відзив.
26.03.2025 до суду звернулося ТОВ «Дольче-Віта» із письмовими поясненнями по справі.
Представник позивача-1 16.04.2025 через Електронний суд надав заперечення на письмові пояснення третьої особи.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 10.07.2025.
10.07.2025, напередодні судового засідання, від представників позивачів надійшли клопотання про відкладення.
Проте, безпосередньо в судовому засіданні 10.07.2025 представник позивача просив залишити заяви про відкладення без розгляду, про що подано відповідну заяву.
Зважаючи на явку представників позивача в судове засідання 10.07.2025, суд залишає без розгляду клопотання про відкладення від 10.07.2025.
Представники позивача в судовому засіданні 10.07.2025 наполягали на задоволені заявленого позову. Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили в повному обсязі.
Суд заслухав вступне слово, закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами.
На стадії судових дебатів представник відповідача усно заявив про повернення на стадію запитань.
Суд у задоволенні такого клопотання представника відповідача відмовив та наголосив, що він має можливість ставити питання під час судових дебатів з посиланням на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Після проведення дебатів суд оголосив перерву для ухвалення рішення.
Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Югфуд» є виробником заморожених напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів.
ТОВ «ЮГФУД» було видано Наказ № 4, яким було введено в асортимент виробництва Товариства продукцію під найменуванням «РОЛЛІНІ» та наказано розробити Технічні умови їх виробництва, в яких було б визначено рецептуру виготовлення борошняних виробів.
Позивачі стверджують, що з листопада 2017 року, ТОВ «Югфуд» почало укладати Договори поставки з низкою як мережевих магазинів, так і з магазинами роздрібної торгівлі, предметом яких, серед іншого, було і постачання напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів під найменуванням «РОЛЛІНІ».
У зв'язку з тим, що борошняні вироби під позначенням «РОЛЛІНІ» набули широкої впізнаваності серед споживачів на ринку напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів України та з метою надання зовнішній формі виробу, який виготовляється та реалізовується ТОВ «Югфуд» під позначенням «РОЛЛІНІ», правової охорони, ОСОБА_1 було подано заявку на реєстрацію торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛІНІ» та заявку на реєстрацію промислового зразку, на підставі яких останньому було видано:
- свідоцтво України на знаки для товарів та послуг «РОЛЛІНІ» № 253211 від 25 січня 2019 року із присвоєнням класу 30 МКТП та свідоцтво України на торговельну марку «РОЛЛІНІ» № 287628 від 10 грудня 2020 року із присвоєнням класів 35, 43 МКТП;
- свідоцтво України на торговельну марку «РОЛЛИНИ» № 330326 від 22 березня 2023 року із присвоєнням класів 30, 35, 43 МКТП;
- свідоцтво України на промисловий зразок № 45697 від 19 липня 2023 року « 4.-1. НАПІВФАБРИКАТ БОРОШНЯНОГО КУЛІНАРНОГО ВИРОБУ» із присвоєнням класу 01-01 МКПЗ.
Згодом, між ОСОБА_1 та ТОВ «Югфуд» було укладено Ліцензійний договір № 1-Л від 02 січня 2021 року, відповідно до умов якого ТОВ «Югфуд'було надано виключне право на використання торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛІНІ» при здійсненні ним своєї господарської діяльності у сфері виробництва та реалізації напівфабрикатів борошняних виробів.
Крім того, між позивачами укладено Ліцензійний договір № 3-Л від 01 серпня 2023 року, згідно умов якого ТОВ «Югфуд» набуло виключне право на використання зовнішньої форми виробу, закріпленого патентом на промисловий зразок № 45697 від 19 липня 2023 року.
За твердженнями позивачів, у березні 2024 року шляхом здійснення моніторингу інтернет-ресурсів та асортименту напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів у фізичних магазинах було помічено продаж борошняних виробів із використанням позначення «РОЛЛІНІ» та із використанням зовнішнього вигляду виробу, ідентичного до встановленої патентом на промисловий зразок № 45697 від 19 липня 2023 року форми та аналогічних до тих, які виготовляються та реалізовуються ТОВ «Югфуд».
В подальшому, позивачами було здійснено контрольну закупку даних виробів та було виявлено, що вони виготовляються ТОВ «Торговий дім «ЛЕВАДА» під торговельною маркою «ЛЕВАДА», право інтелектуальної власності на яку належить ПП «Дольче-Віта».
Також, під час перевірки використання ПП «Дольче-Віта» спірного позначення та зовнішнього вигляду виробу позивачами було встановлено подачу ПП «Дольче-Віта» заявок на реєстрацію торговельної марки у формі словесних позначень, зокрема:
- Заявка № 202405390 на реєстрацію торговельної марки «РОЛЛІНІ LEVADA» від 15 березня 2024 року;
- Заявка № 202405381 на реєстрацію торговельної марки «LEVADA РОЛЛІНІ» від 15 березня 2024 року;
- Заявка № 202405388 на реєстрацію торговельної марки «РОЛІНІ LEVADA» від 15 березня 2024 року;
- Заявка № 202405391 на реєстрацію торговельної марки «LEVADA РОЛІНІ» від 15 березня 2024 року;
А тому, зважаючи на викладене, позивачі дійшли висновку, що в діях ПП «Дольче-Віта» та ТОВ «Торговий дім «Левада» вбачаються ознаки вчинення антиконкурентного правопорушення, передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірне використання позначень, а саме неправомірне використання торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛІНІ» та неправомірне використання ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішньої форми виробу, визначеної патентом на промисловий зразок № 45697 від 13 липня 2023 року, без дозволу власника та згоди ТОВ «Югфуд», яка раніше почала їх використовувати у своїй діяльності, що призводить до змішування з господарською діяльністю останнього.
26.06.2024 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Югфуд» звернулись до Антимонопольного комітету України із заявою про захист від недобросовісної конкуренції, відповідно до якої просили розпочати провадження у справі за фактом вчинення Приватним підприємством «Дольче-Віта» правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції", у формі неправомірного використання ПП «Дольче-Віта» торговельної марки (знака для товарів і послуг) «РОЛЛІНІ» та промислового зразку без дозволу ТОВ «Югфуд» в особі директора ОСОБА_1, яке раніше почало використовувати їх, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання та притягнути до відповідальності.
01.08.2024 позивачі звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою про захист від недобросовісної конкуренції (уточненою), відповідно до якої просили:
- розпочати провадження у справі за фактом вчинення Приватним підприємством «Дольче-Віта» антиконкурентного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції", шляхом неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ» без дозволу ТОВ «Югфуд» в особі директора ОСОБА_1, яке раніше почало використовувати позначення, що може призвести до змішування з господарською діяльністю ТОВ «Югфуд» та притягнути до відповідальності.
- розпочати провадження у справі за фактом вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Левада» антиконкурентного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції", у формі неправомірного використання зовнішньої форми виробу, встановленої зареєстрованим промисловим зразком, без дозволу ТОВ «Югфуд» в особі директора ОСОБА_1, яке раніше почало використовувати їх, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання та притягнути до відповідальності.
Перший заступник Голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений, розглянувши подання Управління розслідувань недобросовісної конкуренції від 15.11.2024 № 127-02/438-п та відповідні матеріали, 15.11.2024 виніс Розпорядження № 02/324-р (далі також - Розпорядження), яким постановлено:
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Югфуд» у розгляді справи за заявою від 26.06.2024 б/н (вх. Комітету № 14-01/116-АМ від 28.06.2024), у зв'язку з не виявленням у діях Приватного підприємства «Дольче-Віта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» ознак порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, як стверджують позивачі, що Розпорядження підлягає скасуванню у зв'язку із неналежним обґрунтуванням Комітету про встановлення відсутності у діях ПП «Дольче-Віта» ознак антиконкурентного правопорушення, передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; не було дотримано вимог щодо всебічності та повноти розгляду справи, адже не було здійснено повне дослідження усіх обставин справи щодо наявності у діях ПП «Дольче-Віта» ознак неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ»; було викладено мотиви, які суперечать обставинам справи.
Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а викладені в ній доводи не спростовують висновків, наведених у Розпорядженні та дійсним обставинам справи. Примушування Комітету вчинити певну дію у вигляді ще одного розгляду заяви позивачів матиме наслідком автоматичне зобов'язання Комітету прийняти протилежне рішення вже прийнятому, що призведе до втручання у дискреційні повноваження його, як органу публічної влади.
Третя особа проти позовних вимог також заперечувала, оскільки за твердженнями ПП «Дольче-Віта» Антимонопольний комітет України цілком обґрунтовано встановив відсутність в діях третьої особи будь-яких ознак недобросовісної конкуренції і правомірно, в повному обсязі дотримавшись необхідних процедур, відмовив позивачам у розгляді заяви.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах (ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з положеннями абзацу 4 частини 1 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон № 2210), органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Частини перша та друга статті 37 Закону № 2210 передбачає, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 2210, органи Антимонопольного комітету України мають право не здійснювати розгляд заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо особа, яка подала заяву, не доведе, що дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мали або мають безпосередній та негативний вплив на її права та/або діяльність. Про відмову в розгляді такої заяви органи Антимонопольного комітету України повідомляють заявника листом.
Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (із змінами та доповненнями) (надалі - Порядок).
Нормативне регулювання винесення розпоряджень органами АМК України, в тому числі адміністративною колегією Відділення передбачено статтями 37 та 56 Закону № 2210, пунктами 2 розділу ІІ, 9 розділу VI, 1 розділу VII Порядку.
Пункт 9 розділу VI Порядку встановлено, що розпорядження про початок справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підвідомчої адміністративній колегії територіального відділення Комітету, приймає адміністративна колегія територіального відділення Комітету.
Пункт 1 розділу VII Порядку:
- розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Органи Комітету розглядають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у строки, передбачені частиною першою статті 37-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Пункт 1 розділу VIII:
- при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", статтею 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;
- у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності).
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції";
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Вбачається, що законодавство про захист економічної конкуренції розрізняє два види окремих документів - розпорядження та рішення Комітету, в тому числі за наслідками та відповідно, встановлює різні вимоги до останніх.
Як встановлено під час розгляду справи, Комітет обґрунтовує відмову у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 та ТОВ «Югфуд» в оскаржуваному Розпорядженні № 02324-р наступним.
Дії з використання ПП «Дольче-Віта» та/або ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішнього вигляду виробу, який відповідає зображенню 1-2 та є промисловим зразком відповідно до свідоцтва України на промисловий зразок від 19.07.2019 № 45697, не може бути кваліфіковане за статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як неправомірне використання позначень, оскільки зовнішній вигляд виробу не є позначенням у розумінні статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (п. 47 Розпорядження).
Згідно з п. 48 Розпорядження, Комітетом не виявлено в діях ПП «Дольче-Віта» та ТОВ «Торговий дім «Левада» з використання зовнішнього вигляду виробу ознак порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень.
Крім того, відповідно до доводів Комітету, наведених в п.п. 56-58 Розпорядження, позначення «РОЛЛІНІ» ПП «Дольче-Віта» та/або ТОВ «Торговий дім «Левада» не використовується. Відсутність такої кваліфікуючої ознаки порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», як юридичний факт використання спірного позначення унеможливлює притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за таке порушення. У діях ПП «Дольче-Віта» та ТОВ «Торговий дім «Левада» відсутні ознаки порушення, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ».
У відзиві на позовну заяву АМК наголошує, про неприпустимість втручання в дискреційні повноваження Комітету. На думку відповідача, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущенні при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчинення дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд вважає за необхідне наголосити, що під час вирішення спору в даній справі не підлягають встановленню обставини наявності/відсутності в діях ПП «Дольче-Віта» та/або ТОВ «Торговий дім «Левада» ознак вчинення порушення, передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». В межах розгляду даної справи суд з'ясовує відповідність Розпорядження вимогам Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (із змінами та доповненнями), а також наявність/відсутність підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними Розпорядження відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Статтею 19 Конституції України задекларовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише у межах, в порядку та у спосіб, визначений законом.
Антимонопольний комітет є спеціально-утвореним державним органом, основне призначення якого є захист економічної конкуренції між суб'єктами господарювання України та відповідно запобігання або ж присічення вчинення господарюючими суб'єктами або державними органами по відношенню до інших суб'єктів господарювання будь-яких антиконкурентних узгоджених дій, актів недобросовісної конкуренції, а також запобіганню встановлення монопольного становища на відповідному товарному ринку.
Наведене прямо вказує на наявність у Антимонопольного комітету дискреційних повноважень у сфері захисту економічної конкуренції.
Відтак, під дискрецією державних органів прийнято розуміти можливість органів влади, яку вони отримали на основі закону, приймати рішення із різних питань на власний розсуд, проте у межах, встановлених законом.
Дефініція дискреційних повноважень формалізована в положеннях Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи No R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді. Відповідно до цього документа, дискреційними повноваженнями («discretionary power») слід вважати повноваження, які надають адміністративному органу певну свободу в прийнятті рішень, наділяючи орган правом вибрати з декількох законних рішень таке, яке він вважає найприйнятнішим.
Разом з тим, у разі якщо відповідний орган державної влади був наділений дискреційними повноваженнями щодо розгляду тих чи інших питань, останній повинен використовувати надані йому повноваження у межах, порядку та у спосіб, визначений законом для того аби досягти мети заради якої органу були надані такі повноваження.
Наявність у Антимонопольного комітету дискреційних повноважень щодо розгляду справ щодо захисту економічної конкуренції зумовлює появу кореспондуючого обов'язку у останнього щодо здійснення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного, обґрунтованого та неупередженого рішення.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №910/23000/17, в якій суд зазначив, що оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критеріїв, за якими Комітет ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Комітету про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення.
Аналогічний за своєю суттю висновок був викладений у постанові КГС ВС від 22 листопада 2022 року у справі № 910/11452/21, в якій Верховний Суд наголосив на тому, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення.
Дослідження судом обставин дотримання Комітетом вимог законодавства під час винесення Розпорядження не є втручанням в дискреційні повноваження, а позивачі мають право на захист свого охоронюваного законом інтересу шляхом оскарження такого Розпорядження.
Судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного Розпорядження Комітетом не було належним чином здійснено дослідження усіх обставин справи, в той час як висновки, викладені у ньому, суперечать обставинам справи, викладеним у заяві позивачів, виходячи з наступного.
АМК не було належним чином досліджено наявність у діях ПП «Дольче-Віта» та ТОВ «Торговий дім «Левада» ознак неправомірного використання торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛІНІ».
Фактично, єдиним мотивом для відмови у розгляді заяви позивачів про захист від недобросовісної конкуренції в частині наявності у діях ПП «Дольче-Віта» ознак неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ» було те, що сам факт подання ними заявок на реєстрацію торговельних марок у формі словесних позначень «РОЛЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛЛІНІ», «РОЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛІНІ» не є прямим свідченням вчинення ними антиконкурентного правопорушення, передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Відповідачем під час ухвалення оскаржуваного Розпорядження було помилково досліджено знімок упаковки товару борошняних виробів, вироблених ТОВ «Торговий дім «Левада», знімки полиць та знімки з фіскального чеку як доказ неправомірного використання «Торговий дім «Левада» торговельної марки, адже позивачі (заявники) наводили означені докази як підтвердження обставини неправомірного використання ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішньої форми виробу, яку раніше почало використовувати ТОВ «Югфуд», а не як доказ неправомірного використання торговельної марки.
У той час, як відсутність у діях ТОВ «Торговий дім «Левада» ознак неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ» Комітетом було обґрунтовано тим, що на знімках упаковок товару «Вироби з витяжного тіста філло з грибами замороженні» виробництва ТОВ «Торговий дім «Левада» відсутнє позначення «РОЛЛІНІ».
Поруч з цим, відповідачем під час прийняття означеної відмови було упущено ряд фактів, які мали значення для вирішення справи.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи фактичних даних, ТОВ «Торговий дім «Левада» було визнано, що між ним та ПП «Дольче-Віта» було укладено попередній договір щодо майбутнього укладення ліцензійного договору на подання ПП «Дольче-Віта» заявки на реєстрацію торговельних марок, що, у свою чергу, вже є підтвердженням того, що останніми вчиняються підготовчі дії щодо подальшого використання поданих на реєстрацію торговельних марок при здійсненні виробництва та реалізації борошняних виробів «РОЛЛІНІ», однак вже під власною торговельною маркою «LEVADA».
Окрім цього, поза увагою Комітету залишилось і те, що при подачі заявок на реєстрацію зазначених торговельних марок «РОЛЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛЛІНІ», «РОЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛІНІ», ПП «Дольче-Віта» було обрано ті ж класи МКТП, що були присвоєнні при реєстрації торговельної марки «РОЛЛІНІ», а саме ті класи, які будуть давати його власнику або користувачу здійснювати виробництво та реалізацію борошняних виробів на тому ж товарному ринку, що і ТОВ «Югфуд».
З урахуванням того, що ПП «Дольче-Віта» подало на реєстрацію торговельні марки, застосувавши при цьому позначення «РОЛЛІНІ» із додаванням найменування власної торговельної марки «LEVADA» та присвоївши їм класи 30, 35, 43 МКТП дозволяє дійти висновку про те, що останні мають намір використовувати поданні на реєстрацію ними торговельні марки у тій ж сфері, що ТОВ «Югфуд» використовується позначення «РОЛЛІНІ».
Також, Комітетом при винесенні оскаржуваного Розпорядження було залишено поза увагою відповідь на Лист-вимогу ТОВ «Югфуд» від 12 травня 2024 року, в якому було прямо зазначено про те, що між ФОП Єрченко О.Г. та ТОВ «Торговий дім «Левада» було укладено дистриб'юторський договір, згідно з умовами якого останній, як виробник, зобов'язувався поставити Товар, до якого, серед іншого, входили і борошняні вироби «РОЛЛІНІ», в той час як ФОП Єрченко О.Г. зобов'язувалось прийняти і оплатити товар. Зважаючи на правову природу дистриб'юторського договору, його характерною ознакою є здійснення дистриб'ютором просування товару, поставленого йому виробником продукції.
Крім того, у відповіді на Лист-вимогу від 12 травня 2024 року, ФОП Єрченко О.Г. зазначає, що переадресовує вимоги ТОВ «Югфуд» виробнику продовольчої продукції ТОВ «Торговий дім «Левада» та висунула вимогу до останнього щодо надання підтвердження правомірності використання ТОВ «Торговий дім «Левада» найменування «РОЛЛІНІ» в поставленій продукції ФОП Єрченко О.Г.
Комітетом не було вчинено дій, спрямованих на дослідження означених фактичних даних, позаяк відповідач під час вивчення обставин, викладених у заяві позивачів про захист від недобросовісної конкуренції, обмежився поданням листів до декількох торговельних мереж та власне до ПП «Дольче-Віта» та ТОВ «Торговий дім «Левада» із вимогою про надання інформації щодо обставин справи, що об'єктивно не було достатнім для повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження обґрунтованості заяви позивачів про захист від недобросовісної конкуренції.
Фактично, Комітетом було застосовано формальний підхід до розгляду даної частини заяви позивачів, оскільки відповідач зосередився на факті подання заявок на реєстрацію торговельних марок, але проігнорував більш широкий контекст та наміри ПП «Дольче-Віта» в частині ігнорування вибору тих самих класів МКТП та наявність попереднього договору про майбутнє використання цих торговельних марок, що прямо вказує на намір використовувати позначення «РОЛЛІНІ» у господарській діяльності.
Більше того, варто звернути увагу і на те, що Комітетом не було проведено порівняльне дослідження між позначенням «РОЛЛІНІ» та заявленими ПП «Дольче-Віта» на реєстрацію «РОЛЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛЛІНІ», «РОЛІНІ LEVADA», «LEVADA РОЛІНІ», як не було проведено дослідження щодо ймовірного впливу застосування заявлених на реєстрацію торговельних марок на змішування з господарською діяльністю ТОВ «Югфуд», яка розпочала раніше здійснювати виробництво та реалізацію борошняних кулінарних виробів іменуючи їх як «РОЛЛІНІ».
Крім того, судом встановлено, що АМК під час прийняття оскаржуваного Розпорядження було здійснено неповне з'ясування обставин щодо неправомірного використання ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішнього вигляду борошняного виробу, визначеного патентом на промисловий зразок № 45697 від 19 липня 2023 року та яку розпочало використовувати ТОВ «Югфуд» у своїй діяльності з 2017 року.
Зокрема, Комітет не здійснив порівняльного дослідження зовнішньої форми вигляду, встановленні патентом на промисловий зразок № 45697 від 19 липня 2023 року, та у відповідності до якого ТОВ «Югфуд» виготовляє та реалізовує власні борошняні кулінарні вироби та зовнішнього вигляду виробу, який виробляється та реалізовується ТОВ «Торговий дім «Левада» та які, як стверджують останні, виготовляються у відповідності до форми виробу, визначеного патентом на промисловий зразок № 46889 від 10 жовтня 2024 року.
До того ж, відповідачем взагалі не проводилось дослідження щодо першості використання спірної зовнішньої форми борошняного кулінарного виробу на території України, як і не було досліджено вплив виготовлення ТОВ «Торговий дім «Левади» аналогічних за виглядом виробів до тих, які раніше почало виробляти та реалізовувати ТОВ «Югфуд», на змішування господарської діяльності останніх з ТОВ «Торговий дім «Левада».
Наведене вище свідчить про неповноту дослідження Комітетом обставин справи щодо неправомірного використання ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішнього вигляду борошняного кулінарного виробу, визначену промисловим зразком.
З огляду на встановлені судом під час розгляду справи обставини, Комітетом під час прийняття Розпорядження не було дотримано вимог щодо всебічності та повноти з'ясування обставин, які мають значення для справи та не доведено обставини які мають значення для справи і які визнано встановленими, адже:
- не було здійснено повне дослідження усіх обставин справи щодо наявності у діях ПП «Дольче-Віта» ознак неправомірного використання позначення «РОЛЛІНІ»;
- не було належним чином дослідження обставин щодо неправомірного використання ТОВ «Торговий дім «Левада» позначення «РОЛЛІНІ»;
- не було належним чином досліджено обставини щодо неправомірного використання ТОВ «Торговий дім «Левада» зовнішньої форми борошняного кулінарного виробу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югфуд» доведено підстави для скасування Розпорядження першого заступника Голови Антимонопольного комітету України від 15 листопада 2024 року № 02/324-р «Про відмову ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» у розгляді заяви про захист від недобросовісної конкуренції», а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Югфуд» задовольнити повністю.
2. Скасувати розпорядження першого заступника Голови Антимонопольного комітету України від 15 листопада 2024 року № 02/324-р «Про відмову ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Югфуд» у розгляді заяви про захист від недобросовісної конкуренції».
3. Зобов'язати Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) розглянути заяву ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Югфуд» про захист від недобросовісної конкуренції 26.06.2024 № б/н у відповідності до вимог антиконкурентного законодавства.
4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Югфуд» (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги; код ЄДРПОУ 40292090) судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко