ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
21.07.2025Справа № 910/8838/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Київської міської ради (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» (м. Київ)
про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради (далі - КМР, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» (далі - ТОВ «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту», відповідач), в якому позивач просить суд:
1) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцевої О.В. про державну реєстрацію права власності від 18.04.2025 № 78473554 на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2280001980000), а саме: будівля кафе (кафе літ. «А» площею 103,6 кв.м, будиночки для відпочинку: літ «Б» площею 9,5 кв.м, літ «В» площею 11 кв.м, літ «Г» площею 8,3 кв.м, літ «Д» площею 8,3 кв.м, літ «Е» площею 9,2 кв.м, літ «Є» площею 9,3 кв.м, літ «Ж» площею 11,1 кв.м. літ «З» площею 8,7 кв.м, літ «И» площею 8,6 кв.м; вбиральня літ «К»: площею 13,6 кв.м) загальною площею 201,2 кв. м, що розташована в межах земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:103:0082, орієнтовною площею 0,2086 га, за адресою вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва - вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва за ТОВ «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту»;
2) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва і особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припиненням права власності ТОВ «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2280001980000) за адресою: вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва - вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва;
3) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельної ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» знести об'єкт самочинного будівництва, а саме: будівлю кафе (кафе літ. «А» площею 103,6 кв.м, будиночки для відпочинку: літ «Б» площею 9,5 кв.м, літ «В» площею 11 кв.м, літ «Г» площею 8,3 кв.м, літ «Д» площею 8,3 кв.м, літ «Е» площею 9,2 кв.м, літ «Є» площею 9,3 кв.м, літ «Ж» площею 11,1 кв.м, літ «З» площею 8,7 кв.м, літ «И» площею 8,6 кв.м; вбиральня літ «К» площею 13,6 кв.м) загальною площею 201,2 кв. м., що розташована за адресою: вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва-вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва, яка розташована в межах земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:103:0082) орієнтовною площею 0,2086 га;
4) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:381:0010) орієнтовною площею 0,2086 га за адресою: вул. Антіпова Дениса, 55 (стара назва - вул. Славгородська) у Дарницькому районі м. Києва під зазначеним об'єктом нерухомого майна, та привести її у придатний для використання стан.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
З поданих матеріалів вбачається, що Київська міська рада подала позов зі спору, що виник з відносин права власності, в якому вона просить усунути перешкоди власнику у володінні та розпорядженні майном - земельною ділянкою (негаторний позов) шляхом припинення права власності відповідача, зобов'язання останнього знести самочинне будівництво, звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки та привести її у придатний для використання стан, скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності, тобто фактично просить повернути позивачу спірну земельну ділянку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) викладено правову позицію про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу позивача на необхідність визначення в позовній заяві ціни позову (з урахуванням вартості спірної земельної ділянки), з якої визначається розмір судового збору.
При цьому надана позивачем платіжна інструкція № 26 від 21.01.2025 про сплату судового збору на суму 12 112,00 грн, як за спір немайнового характеру, не є належним доказом сплати судового збору.
Більш того з наданої позивачем копії платіжної інструкції № 26 від 21.01.2025 на суму 12 112,00 грн вбачається, що судовий збір був сплачений на рахунок Дарницького районного суду м. Києва.
Таким чином позивачем не надано доказів сплати судового збору за подачу даного позову в установленому законом порядку і розмірі.
Разом з тим суд наголошує, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Також відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У той же час заявлена позовна вимога про усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан не містить нормативного обґрунтування заявлених вимог та правових підстав позову, якими керується заявник.
Крім того заявник у позові просить залучити до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ТОР «Тур-Інвест», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Бояринцеву О.В. та Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району міста Києва.
За змістом ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Однак, в порушення ст. 50 ГПК України, належного обґрунтування такого клопотання позивач не надав, не зазначив, яким чином вплине рішення у цій справі на права та обов'язки вказаних осіб, а відтак, позивачем не обґрунтовані позовні вимоги за участі визначеного ним складу учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний-оздоровчий комплекс водного спорту» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою залишити без руху.
Надати Київській міській раді строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.