Справа № 216/5736/25
Провадження 1-кп/216/663/25
іменем України
22 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань №8 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця
в розпорядженні військової частини НОМЕР_1
у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025041330003158 від 05.03.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 42025041330003158 від 05.03.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор клопотання підтримала та на підставі ч. 5 ст. 401 КК України просила закрити кримінальне провадження та звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що він бажає повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, вперше підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України та командир військової частини НОМЕР_2 надав письмову згоду на продовження проходження підозрюваним ОСОБА_4 військової служби.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування були встановлені наступні фактичні обставини справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, Указом від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, Указом від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX, Указом від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX, та Указом від 15.04.2024 № 235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2024 № 4356-ІХ) у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 листопада 2024 року № 313 солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду стрілеця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 01 листопада 2024 року зарахований до списків особового складу військової частини та вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 листопада 2024 року № 338 солдата ОСОБА_4 , увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог, без поважних причин самовільно залишив місце служби.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призивом, перебуваючи на посаді стрілеця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 7 ст. 11, ст. 16, абзаців 5, 8, 9 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та абзаців 2 та 6, ст. 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 18 грудня 2024 року самовільно залишив місце служби, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), командуванню про причини самовільного залишення не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 , 26.06.2005 року добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення).
26 червня 2025 року, солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, та заявив про себе, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Між тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
При цьому, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду (ч. 2 ст. 286 КПК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а частиною 3 статті 288 КПК встановлено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Таким чином за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного/обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного/обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Поряд з цим, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч. 5 ст. 401 КК України можливе за наступних підстав:
1) особа вперше вчинила злочин, передбачений ст.ст. 407, 408 КК України, під час воєнного стану;
2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану;
3) особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої;
4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
Встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану вперше.
У судовому засіданні підозрюваний надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку із наміром повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
Разом з цим, командиром військової частини НОМЕР_2 надано письмову згоду щодо проходження ОСОБА_4 військової служби у зазначеній частині (вих. № 80/8134 від 17.06.2025).
З огляду на викладене, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби та наявна письмова згода командира військової частини на продовження проходження підозрюваним військової служби.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 203, 286, 288, 326, 393, 395, 532, 533 КПК України суд,-
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025041330003158 від 05.03.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025041330003158 від 05.03.2025 за фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_4 на військовій службі та зобов'язати протягом 72 годин прибути для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 .
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1