Справа № 215/6048/25
1-кп/215/696/25
22 липня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120250467600000248 від 30.06.2025 року з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянки України, з середньо-технічною освітою,не заміжньої, не працюючої, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_6 , захисник обвинуваченої ОСОБА_7 , обвинувачена ОСОБА_3 , потерпілий - ОСОБА_8 ,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 29.06.2025, приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_8 знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 , де спільно відпочивав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 та сусідами ОСОБА_3 і ОСОБА_10 . Під час спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 і ОСОБА_10 виник словесний конфлікт.
В цей час та місці, у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник прямий умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на умисне завдання тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні кухні по АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розташувавшись у положенні стоячи обличчям до обличчя потерпілого ОСОБА_8 , який в той момент сидів на стільці, схопила в праву руку металевий чайник, який знаходився на газовій плиті в приміщенні кухні, та умисно нанесла ним один удар ОСОБА_8 по голові в область тім'я.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 заподіяла потерпілому ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді забійної рани голови, яке, згідно з висновком судово-медичного експерта №995 від 09.07.2025, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день) (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6).
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачена, в присутності захисника, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинуваченій роз'яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Потерпілий ОСОБА_8 надав згоду щодо розгляду обвинувального акту за його відсутності та згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а її дії вірно кваліфікованими за ч.2 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні обвинуваченій виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за допомогою лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася, не заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працевлаштована, не є особою з інвалідністю, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи особу обвинуваченої, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою необхідною для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання за ст.125 ч.2 КК України у виді громадських робіт.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз за даним кримінальним провадженням відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України .
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382, 394 КПК України суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Речові докази:
-металевий чайник марки «KAISERHOFF» з нержавіючої сталі кольору «металік-срібло», з фіксованою пластиковою ручкою чорного кольору, з носиком без свистка, що має пошкодження носика у вигляді погнутості стінки, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції № 2452 - повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя