Справа № 191/2699/25
Провадження № 1-кп/191/208/25
іменем України
22 липня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
представника потерпілої: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №1202504139000034 від 10.01.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153, ч.3 ст. 301-1 КК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153, ч.3 ст. 301-1 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_7 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого була продовжена судом згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання до 02.08.2025 року.
В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою на 60 днів.
У клопотанні прокурор обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку його тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію підзахисного щодо заявленого клопотання, не заперечував проти продовження строку його тримання під вартою.
Представник потерпілої не заперечувала проти заявленого прокурором клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд приймає до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого та особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В контексті зазначеного, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року, Європейського суду з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 , є військовослужбовцем, але наявні випадки ухилення від виконання своїх обов'язків, при цьому в умовах військової агресії проти України, обвинувачений може змінити фактичне місце проживання, виїхати на тимчасово окуповану територію України, де органи влади обмежені у можливості здійснювати своїх повноважень.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, зокрема з інформацією щодо свідків по даному кримінальному провадженню, крім того, суд звертає увагу і на малолітній вік свідків та потерпілої, стосовно яких наявний ризик впливу зі сторони обвинуваченого ОСОБА_6 , тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також суд зазначає, що ОСОБА_6 раніше судимий, а саме 16.05.2022 року Біляївським райсудом Одеської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 197-1, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 05.06.2024 року з Одеської ВК №14 на підставі ухвали Малинівського районного суду м. Одеси від 27.05.20-24 року відповідно до ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Водночас, на час скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, самовільно залишав військову частину на строк до 3 діб, при цьому має навички поводження з вогнепальною зброєю та як військовослужбовець має доступ до вогнепальної зброї та бойових припасів, тому є ризик вчинення інші кримінальних правопорушень.
Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим вважає за можливе, продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 19 вересня 2025 року включно в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1