вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" липня 2025 р. Cправа № 902/1253/22
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309)
до: Фермерського господарства "Алмар" (код ЄДРПОУ 36102135)
про банкрутство
за участю :
арбітражний керуючий Плесюк О.С. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від ТОВ "Зернофарт": Мазур В.Д.
від ТОВ "Астон-Агро": Дремлюх О.М.
В провадженні суду перебуває справа № 902/1253/22 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Алмар" про банкрутство.
Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника на 170 календарних днів, до 18.10.2023 року. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С..
Також, ухвалою суду від 09.06.2025 року, серед іншого, призначено заяву ТОВ "Астон Агро" б/н від 18.03.2025 року (вх. № 01-36/313/25) про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення у справі № 902/1253/22 до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2025 р. о 14:30 год..
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явились арбітражний керуючий Плесюк О.С., представники ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Астон-Агро". Інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
При цьому, судом встановлено, що 16.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. через систему "Електронний суд" надійшло пояснення №02-07/1340 від 16.07.2025 року по справі № 902/1253/22.
В судовому засіданні, розпорядник майна та представники кредиторів вказали про можливість розгляду зазначеної вище заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення.
В ході розгляду справи, представник ТОВ "Астон Агро" просив суд надати ТОВ "Астон-Агро" дозвіл на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення.
Розпорядник майна вказав, що заява про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення у справі є обґрунтованою.
Представник ТОВ "Зернофарт" не заперечив щодо заяви ТОВ "Астон Агро".
Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши подану заяву про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви ТОВ "Астон Агро" б/н від 18.03.2025 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 р. було визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" (Магістратська, буд. 158 прим. 15, 16, м.Вінниця, 21020; ідент. код 37028828) до Фермерського господарства "Алмар" (вул.Центральна, 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23440; ідент. код 36102135) в зальному розмірі 11 497 693,29 грн, що складається з : 6 377 325,29 грн - сума основного боргу (четверта черга задоволення); 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення); 5 115 000,00 грн - вимоги забезпечені заставою майна Боржника, які підлягають погашенню позачергово.
Разом з тим, 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" в подальшому - "Заставодержатель" і Фермерським господарством "Алмар" в подальшому - "Заставодавець" укладено договір застави.
Відповідно до пункту 1.2. договору, в забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п.1.1. договору, Заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належне йому на праві власності майно: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021 р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 . Записи № витягу 75867278 від 28.10.2021 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо зареєстрованих обтяжень.
Заставна вартість предмета застави становить 5 105 617,00 гривень.
Враховуючи викладене, Кредитор, посилаючись у заяві також на приписи ст. ст. 1, 20 Закону України "Про заставу", ст. 589 ЦК України, ст. ст. 39, 41, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" дозвіл на звернення стягнення на майно Фермерського господарства "Алмар", що є предметом забезпечення, а саме: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 , яке належить ФГ "Алмар".
Згідно пояснення арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/1340 від 16.07.2025 року по справі № 902/1253/22, розпорядник майна боржника вважає заяву ТОВ "Астон Агро" б/н від 18.03.2025 року (вх. № 0136/313/25) про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення у справі № 902/1253/22 обґрунтованою, виходячи з наступного.
Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 , який належить ФГ "Алмар" та перебуває на відповідальному зберіганні СФГ "ДАР", не задіяний в господарській діяльності ФГ "Алмар".
Відповідно до протоколу № 5 від 11.07.2025 всі кредитори одноголосно проголосували за те, щоб вся належна боржнику сільськогосподарська техніка була реалізована, внесено відповідні зміни до наданого на затвердження суду плану санації.
Оскільки, станом на сьогодні судом не введено процедуру санації ФГ "Алмар", на переконання розпорядника майна боржника наявні підстави для надання дозволу на звернення стягнення на вказане майно відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, ухвалою суду від 20.09.2023 року визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" (Магістратська, буд. 158 прим. 15, 16, м. Вінниця, 21020; ідент. код 37028828) до Фермерського господарства "Алмар" (вул. Центральна, 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23440; ідент. код 36102135) в зальному розмірі 11 497 693,29 грн, що складається з : 6 377 325,29 грн - сума основного боргу (четверта черга задоволення); 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення); 5 115 000,00 грн - вимоги забезпечені заставою майна Боржника (підлягають погашенню позачергово), у справі № 902/1253/22.
Також, ухвалою суду від 07.03.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О.С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "Алмар" у справі № 902/1253/22, зокрема, встановлені вказані вище кредиторські вимоги ТОВ "Астон-Агро".
Слід зазначити, що згідно матеріалів справи, вказана вище ухвала суду від 20.09.2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалась, та наразі є чинною.
Водночас, ухвалою суду від 20.09.2023 року у справі № 902/1253/22 встановлені, зокрема, такі обставини.
"Судом встановлено, що 28.10.2021 року між ТОВ "Астон-Агро" (Заставодержатель) та ФГ "Алмар" (Заставодавець) укладено договір застави щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 4 від 20.10.2021 року (п. 1.1.), який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 1879 (копія наявна у справі).
Пунктом 1.2. цього договору застави обумовлено, що в забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.1. цього договору, Заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належне йому на праві власності майно : Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND СХ6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 .
Згідно п. 1.3 договору застави, заставна вартість Предмета застави встановлюється за погодженим Сторонами розміром, що дорівнює балансовій вартості Предмета застави та становить 5 105 617,00 грн.
Зважаючи на викладені в ухвалі від 20.09.2023 року обставини, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Астон-Агро" грошові вимоги до ФГ "Алмар" в розмірі 5 115 000,00 грн є забезпеченими заставою майна Боржника, підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню і погашенню позачергово".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".
Отже, встановлені вказаною вище ухвалою суду від 20.09.2023 року у справі №902/1253/22 обставини щодо визнаних судом забезпечених заставою майна Боржника вимог ТОВ "Астон-Агро" в розмірі 5 115 000,00 грн та передання ФГ "Алмар" у заставу належного йому на праві власності майна : Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND СХ6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 , Заставодержателю - ТОВ "Астон-Агро" згідно договору застави від 28.10.2021 року щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 4 від 20.10.2021 року, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.
Поряд з цим, судом встановлено, що у описаній вище заяві б/н від 18.03.2025 року (вх.№ 01-36/313/25), ТОВ "Астон Агро" просить суд надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" дозвіл на звернення стягнення на майно Фермерського господарства "Алмар", що є предметом забезпечення, а саме: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 , яке належить ФГ "Алмар".
За змістом ст. 1 КУзПБ, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Як згадувалось вище, ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника на 170 календарних днів, до 18.10.2023 року. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С..
Також, ухвалою суду від 09.06.2025 року, зокрема, призначено справу № 902/1253/22 до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 16.07.2025 року.
Отже, наразі провадження у цій справі перебуває на стадії розпорядження майном боржника, термін якої сплинув.
Водночас, як повідомлено розпорядником майна боржника у поясненні № 02-07/1340 від 16.07.2025 року по справі № 902/1253/22, відповідно до протоколу № 5 від 11.07.2025 всі кредитори одноголосно проголосували за те, щоб вся належна боржнику сільськогосподарська техніка була реалізована, внесено відповідні зміни до наданого на затвердження суду плану санації.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 15.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання №02-07/1337 від 15.07.2025 року про прийняття рішення про перехід до санації Фермерського господарства "Алмар", призначення керуючим санацією вказаного господарства арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича та затвердження плану санації Фермерського господарства "Алмар", схвалений зборами кредиторів.
Також, до цього клопотання долучено протокол № 5 від 11.07.2025 року засідання зборів кредиторів ФГ "Алмар" у справі про банкрутство № 902/1253/22, згідно якого, серед іншого, вирішено : внести зміни до проєкту плану санації ФГ "Алмар", зокрема, замість передачі в оренду сільськогосподарської техніки та транспорту зазначити її продаж відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 6, абз. 2 ч. 8 ст. 41 КУзПБ, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 64 КУзПБ, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.
Отже, зважаючи на викладені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, а також беручи до уваги сплив 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном боржника у цій справі та те, що наразі згідно матеріалів справи судом не введено процедуру санації ФГ "Алмар", суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Астон Агро" б/н від 18.03.2025 року (вх. № 01-36/313/25) про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення у справі №902/1253/22.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 41, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Астон Агро" б/н від 18.03.2025 року (вх. № 01-36/313/25) про надання дозволу на звернення стягнення на майно, що є предметом забезпечення у справі №902/1253/22.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Астон Агро" (місцезнаходження: 21020, м. Вінниця, вулиця Магістратська, буд. 158 прим. 15, 16 ідентифікаційний код юридичної особи: 37028828) дозвіл на звернення стягнення на майно Фермерського господарства "Алмар" (місцезнаходження: 23440, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, село Котюжани, вулиця Центральна, будинок 57, ідентифікаційний код юридичної особи: 36102135), що є предметом забезпечення, а саме: Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX6.90; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане 22.10.2021 р. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2018; заводський номер НОМЕР_3 , яке належить ФГ "Алмар".
3. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Суффле Агро Україна" - yuriy.stelmah@optima-lf.com; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФГ "Алмар" - fgalmar36102135@gmail.com; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Астон-Агро" - astonagro2010@gmail.com; представнику ТОВ "Астон-Агро" - адвокату Дремлюху О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "Зернофарт" - grainfart@gmail.com, представнику ТОВ "Зернофарт" Мазуру В.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; уповноваженим особам учасника ФГ "Алмар" адвокату Фокіній О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адвокату Бровку О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; СФГ "Дар" - sfgdar31733065@gmail.com.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.