16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 1522/21028/12
провадження № 61-6126вно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне Товариство«Райффайзен Банк Аваль»,
відповідач ОСОБА_1 ,
заявник -ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Бійц Мариною Едуардівною, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою адвокатом Бійц Мариною Едуардівною, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.
1. Описова частина
Рух справи та короткий зміст заяви
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня
2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», після перейменування АТ «Райффайзен Банк Аваль», банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року
№ 014/79729/74/86458 у розмірі 103 021,38 доларів США, що станом на 08 серпня 2012 року еквівалентно 823 449,88 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 760 402,38 грн; заборгованість зі сплати процентів -
41183,69 грн; пеня за прострочення сплати тіла кредиту - 3 514, 12; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 18 349,69 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, у якій просив:
1) замінити сторону виконавчого провадження у справі № 1522/21028/12 з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_2 ;
2) видати дублікат виконавчого листа № 1522/21028/12 з виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року;
3) поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року 17 листопада 2014 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 1522/21028/12.
Надалі право вимоги банку за кредитним договором від 30 листопада
2007 року № 014/79729/74/86458 неодноразово відчужувалося.
26 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп») та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги № 26-02/20, за умовами якого кредитор відступив за плату новому кредитору право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458.
27 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С., реєстровий № 511 (далі - договір по відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27 лютого 2020 року № 511), згідно з яким
ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» відступило новому іпотекодежателю ОСОБА_2 усі права за договором іпотеки від 30 листопада 2007 року № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., реєстровий № 5555.
На підставі зазначених договорів, ОСОБА_2 набув право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , а отже набув статусу правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні, що є підставою для задоволення його заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 1522/21028/12.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Замінено стягувача при виконанні заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року у справі № 1522/21082/12 за позовом
АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_2 .
Видано дублікати виконавчих листів у справі № 1522/21082/12, поновлено строк пред'явлення їх до виконання.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду, в решті ухвалу суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Бійц М. Е., задоволено частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року змінено шляхом викладення їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суди встановили факт невиконання
ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458ФО на момент укладення вказаних вище договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, та дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 набув усіх прав кредитора за кредитним договором та договором іпотеки, укладеним на забезпечення його виконання.
Разом з тим, установивши, що виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року не відкривалося, суди дійшли помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу ОСОБА_2 є стягувачем у виконавчому документі, права якого повноцінно може реалізувати лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають зміні.
Короткий зміст вимог заяви про перегляд постанови Верховного Суду
за нововиявленими обставинами
12 травня 2025 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Бійц М. Е., про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року на підставі пункту 1 частини другої статті
423 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 522/6195/20 судові рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27 лютого 2020 року № 511, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» і ОСОБА_2 та скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були скасовані й ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 27 лютого 2020 року № 511, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» і ОСОБА_2 .
Скасовано в Державному реєстрі речових прав запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51368874, згідно з яким здійснено реєстрацію іпотекодержателем ОСОБА_2 .
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить нормам частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» не могло відступати права вимоги на користь ОСОБА_2 .
Ураховуючи те, що відступлення прав за іпотечним договором могло бути вчинене лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (кредитним договором), а, як зазначено вище, таке відступлення на користь ОСОБА_2 було неможливим, то й відступати право за договором іпотеки ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» не мало права.
Враховуючи наведене, висновки у вказаній постанові Верховного Суду, а також те що до ОСОБА_2 не могло перейти право вимоги ні за кредитним договором, ні за договором іпотеки, заявник вважає, що останній не мав права звертатися до суду про заміну сторони виконавчого провадження та ця обставина була невідомою та не могла бути відомою на час розгляду цього питання Верховним Судом у цій справі у постанові від 06 липня 2022 року. Відтак, ця обставина є нововиявленою та впливає на правильність вирішення судом питання.
Доводи особи, яка подала заперечення на заяву про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами
У липні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бандура Х. Ю., подала до Верховного Суду заперечення проти заяви про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами, в якому вказує, що наведені в заяві доводи є безпідставними, не є нововиявленими обставинами та такими, що є підставою для перегляду постанови Верховного Суду, тому просить у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.
Рух справи за заявою у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2025 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у цій справі, витребувано справу із Приморського районного суду м. Одеси, призначено її до розгляду у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24 червня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині першій статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
При цьому, процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи, зокрема, якщо на ці обставини посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом при здійсненні певних процесуальних дій, дослідженні матеріалів справи тощо.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Так, у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року, яку заявник просить переглянути, вирішувалося питання заміни стягувача при виконанні заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2014 року у справі № 1522/21082/12 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_2 ,
Як на підставу для такої заміни суд послався на те, що 26 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги № 26-02/20, за умовами якого кредитор відступив за плату новому кредитору право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458.
27 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 укладений договір по відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27 лютого 2020 року № 511, згідно з яким ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» відступило новому іпотекодежателю ОСОБА_2 усі права за договором іпотеки від 30 листопада 2007 року № б/н, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А. В., реєстровий № 5555.
Суди дійшли висновку про те, що на підставі зазначених договорів, ОСОБА_2 набув право вимоги за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , а отже набув статусу правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні, що є підставою для задоволення його заяви.
Заявник, як на нововиявлену обставину, посилається на те, що постановою Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі № 522/6195/20 було визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 27 лютого 2020 року № 511, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» і ОСОБА_2 .
Тобто, договір від 26 лютого 2020 року № 26-02/20, укладений між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , про відступлення права вимоги саме за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/79729/74/86458 недійсним визнано не було.
При цьому, у статті 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доводи заяви з посилання на правові висновки, викладені у судовому рішенні, не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другою статті 423 ЦПК України, на відміну від ухваленого судом рішення по суті спору.
При цьому, слід додати, що ОСОБА_3 у справі № 522/6195/20, на судове рішення в якій вона посилається, навіть не заявлялися позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги саме за кредитним договором від 26 лютого 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, заявник не навів обставин, які б можна було вважати нововиявленими та такими, що є підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Бійц Мариною Едуардівною, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором відмовити.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року залишити в силі.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець