16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 369/1761/22
провадження № 61-9212св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», яка подана представником за довіреністю Поздняковою Валентиною Іванівною, про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 25 червня 2025 року,
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (далі - ТОВ «Українська боргова компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна предметом іпотеки, в якому просило визнати за ТОВ «Українська боргова компанія» право іпотеки на нежитлове приміщення № 26, загальною площею 80,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що було передане в іпотеку на підставі іпотечного договору від 21 листопада 2008 року, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В., внесений запис в реєстр за номером 1978, яке належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору майнових прав на нежитлове приміщення, серія та номер 29-1/12/08-Б-О, виданий 11 грудня 2008 року, видавник ДП «Дніпровський Круг», укладеного з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором 22 грудня 2006 року між ТОВ «КБ «Арма» та ДП «Дніпровський круг».
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 29 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні позову ТОВ «Українська боргова компанія» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Нурищенком Сергієм Володимировичем, задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасовано.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг», про визнання нерухомого майна предметом іпотеки закрито.
Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також право протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року заяву ТОВ «Українська боргова компанія» про направлення справи для розгляду за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
04 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Українська боргова компанія» про виправлення описки у вказаній ухвалі, яка подана представником за довіреністю Поздняковою В. І.
Вивчивши подану заяву, Верховний Суд дійшов висновку про її повернення з таких підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено,
що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того,
що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва
(з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими,
що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості
з ЄДР як на достовірні.
Заявником не надано документів, визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України (статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваження Позднякової В. І. діяти за правилами самопредставництва від імені ТОВ «Українська боргова компанія», а у наданих відомостях з ЄДР Позднякова В. І. не є такою особою, тому подана нею заява вважається такою, що підписана неповноважною особою і підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись статтею 183 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» про виправлення описки, яка подана представником за довіреністю Поздняковою Валентиною Іванівною, повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець