21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 761/24587/24
провадження № 61-8548ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання вимоги неправомірною,
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання вимоги неправомірною.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року позов залишено без розгляду.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, понесених неї під час розгляду справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року, відмовлено в ухваленні додаткового рішення.
У липні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України).
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року, та за наслідками її перегляду постанова Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення, не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання вимоги неправомірною.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян