Справа № 686/21091/24
Провадження № 2/673/88/25
21 липня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Грицишиної Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,
представника позивача - адвоката Андрійчук І.В.,
представника відповідача - адвоката Ходаківської І.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради та орган опіки та піклування Деражнянської міської ради, про позбавлення батьківських прав
01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06 серпня 2024 року, дану позовну заяву передано за територіальною підсудністю за місцем реєстрації відповідача. За результатами автоматичного розподілу справ, зазначена позовна заява надійшла на розгляд судді Грицишиній Л.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 14.05.16р. вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 - син ОСОБА_4 . Рішенням Деражнянського районного суду від 07.12.20р. по справі №673/888/20 шлюб розірвано. Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу, діти постійно проживають з матір'ю, вона забезпечує їх утримання, несе всі витрати, пов'язані з їхнім навчанням, розвитком та здоров'ям. При цьому відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, участі у вихованні та розвитку синів не приймає, з 2019 року перебуває за кордоном.
Позивачка вказує, що нею укладено повторний шлюб із ОСОБА_5 , з яким у дітей склалися теплі сімейні відносини, вони його сприймають як батька. Натомість звертає увагу, що відповідач з 17.12.18р. по 17.12.19р. перебував на профілактичному обліку як домашній кривдник, що підтверджується постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 25.01.19р.
З огляду на вказані обставини, позивачка просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з нього судові витрати.
Після усунення позивачкою недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 11.09.24р. відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Враховуючи, що місцем державної реєстрації дітей є місце проживання відповідача (м. Деражня), вирішено питання про залучення до участі в даній справі в якості третьої особи органу опіки та піклування виконкому Деражнянської міської ради Хмельницької області, який зобов'язано надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.10.24р. проти позовних вимог заперечив, вказуючи, що виконує свої батьківські обов'язки, йому не байдужий розвиток та стан здоров'я дітей, отримання ними належного харчування та лікування.
Заперечує проти твердження позивачки щодо перебування дітей на її повному утриманні, оскільки в Летичівському відділу ДВС перебуває на виконанні судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 доходу, що становить 5000 грн. щомісяця, заборгованості по аліментах відповідач не має.
Крім того, вказує, що за зверненням позивачки неодноразово перераховував кошти на вітаміни, оздоровлення дітей, святкування їх днів народжень, підготовку до садочку та школи, передає дітям подарунки на дні народжень, придбав дітям телевізор, планшети, басейн, двох'ярусне ліжко, електросамокат.
Звертає увагу суду, що після 24.02.22р. ОСОБА_2 забрав ОСОБА_1 з дітьми до себе в Польщу. Пізніше, коли позивачка з дітьми перебралися жити до Німеччини, знайшов роботу в м. Гамбург, щоб бути ближче до синів та бачити їх частіше. Залишав гроші на харчування та проживання дітям в Німеччині.
Діти досить часто гостювали в бабусі - матері відповідача - ОСОБА_6 , під час цих візитів остання телефонувала відповідачу і він спілкувався з дітьми по відеозв'язку.
Позивач просила не телефонувати їй, оскільки вона перебуває в іншому шлюбі, тому ОСОБА_2 комунікував з нею щодо дітей через свою матір.
Вказує, що на початку 2024р. відносини із позивачкою в них погіршилися, оскільки він відмовив їй в проханні надати згоду на усиновлення дітей теперішнім чоловіком позивачки, після цього вона чинить перешкоди у спілкуванні відповідача з дітьми.
При цьому, не притягувався до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків або іншою протиправною поведінкою, яка б стосувалася дітей, тому в позові просить відмовити.
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хмельницької міської ради просив суд розгляд справи проводити у відсутності його повноважного представника. 21.11.24р. на адресу суду направлено висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконкому Хмельницької міської ради №1694 від 14.11.24р., відповідно до якого визнано недоцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради повноважного представника в судове засіданні не направила, пояснень по суті спору не надала. Акт обстеження житлових умов за адресою державної реєстрації відповідача та дітей у АДРЕСА_1 , переданий до органу опіки та піклування для врахування при складанні ними висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 04.12.24р. підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд по суті із викликом сторін.
В судовому засіданні 22.01.25р. позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягаючи на позбавленні відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як таке, що буде відповідати інтересам дітей, вказуючи на підстави викладені у позові.
Позивач в засіданні вказала, що під час перебування в шлюбі із відповідачем, останній неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо неї, свідками якого були їхні діти. На даний час відповідач з дітьми не спілкується, вона проти їх спілкування не заперечувала, проте, відповідач до неї щодо спілкування з дітьми не звертався.
Сторона відповідача в ході судового розгляду заперечувала щодо задоволення позовної заяви. Відповідач, який прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через використання підсистеми «Електронний суд» пояснив суду, що приймає участь в утриманні дітей, заборгованості із сплати аліментів не має, спілкувався з синами, коли вони були в Європі, проте, зараз позбавлений такої можливості, оскільки позивачка заборонила йому телефонувати, а діти мають телефони, в яких вони тільки грають в ігри, але зателефонувати на них не можна, бо в них відсутні SIM-карти, до його матері позивачка дітей також не привозить. Незважаючи на те, що перебуває закордоном, бажає здійснювати свої батьківські обов'язки, приймати участь у вихованні синів та їхньому розвитку.
Допитана в якості свідка мати відповідача - ОСОБА_6 , пояснила, що під час шлюбу її син та невістка проживали в її домогосподарстві, після розлучення син поїхав за кордон, а позивач часто приводила дітей до неї і залишала погостювати. Вона телефонувала сину і він спілкувався з дітьми по відеозв'язку. Також зазначила, що син приймає участь в утриманні дітей, сплачує аліменти, постійно відкликається на прохання позивача щодо витрат на дітей і надсилає кошти та купує дітям подарунки.
Судом, в присутності законного представника - матері, було заслухано ОСОБА_3 (8 р.), який в судовому засіданні пояснив, що він знає хто такий ОСОБА_7 , вважає його другом, пригадує, що він з ними проводив час, коли вони були в Польщі та Німеччині. На запитання про батька відповів, що батька звати ОСОБА_8 (чоловік позивача - ОСОБА_5 )
З'ясувати думку ОСОБА_4 (7 років) суду не вдалося в зв'язку із особливостями його віку та розвитку. (відмовився розмовляти).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Статтею 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.
Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.05.2016 року, який згідно рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 07.12.2020 року було розірвано.
Від означенного шлюбу у них народилися сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які, хоча і зареєстровані в АДРЕСА_1 , за адресою державної реєстрації батька, проте фактично проживають спільно із матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .
Згідно судового наказу Деражнянського районного суду Хмельницької області з відповідача на користь позивача на утримання дітей стягуються аліменти в розмірі 1/3 заробітку до досягнення ними повноліття, що підтверджується наданим Летичівським відділом ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області розрахунком заборгованості по аліментах, що стягуються з ОСОБА_2 за виконавчим провадженням НОМЕР_3, відповідно до якого заборгованості із сплати аліментів відповідач станом на 01.10.24р. не має.
Відповідно до довідок, виданих КЗЗСО «Початкова школа №5 Хмельницької міської ради» №01-24/124 від 27.06.24р., хлопчики відвідують вказаний навчальний заклад, питаннями їхнього навчання займається мати, батько - ОСОБА_2 до вчителів щодо навчання та розвитку дітей не звертався.
Крім того, з метою проведення психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , позивач 10.06.24р. звернулася до клінічного психолога ОСОБА_10 , яка провела бесіди з дітьми та матір'ю.
Мати дітей - позивач по справі наразі перебуває у повторному шлюбі з ОСОБА_5 , в якому має ще двоє дітей.
З 2019 року відповідач ОСОБА_2 перебуває за кордоном.
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області №2882/01-31 від 15.11.24р., спеціалістами служби проведено обстеження житлових умов дітей в м. Хмельницькому за фактичним місцем проживання матері, вони є задовільними. Також, спеціалістами служби у справах дітей Деражнянської міської ради проведено обстеження житлових умов за місцем державної реєстрації дітей, яка збігається із місцем державної реєстрації батька, АДРЕСА_1 , які також визнано задовільними для проживання дітей, констатовано наявність дитячих меблів, іграшок та шкільного приладдя. Оскільки органу опіки не надано інформації щодо винної поведінки батька, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов'язками, а також враховуючи відсутність заборгованості по сплаті аліментів, то визнано за недоцільне позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зважаючи на те, що батько має бажання бачитись із дітьми і є можливість збереження відносин між ними.
З огляду на викладені обставини, які не заперечувалися сторонами, судом встановлено, що востаннє відповідач бачився із синами в 2022-2023р.р. під час їхнього перебування в Європі. При цьому, об'єктивно не підтверджено, що відповідачу зі сторони позивача створювалися перешкоди у вихованні дітей, на час вирішення спору судом не здобуто доказів того, що відповідач звертався до позивачки із проханням забезпечити йому спілкування з дітьми і в такому контакті нею було відмовлено.
Разом з тим, твердження позивача про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків з огляду на те, що він перебуває за кордоном, судом оцінюється критично, оскільки сама по собі обставина перебування відповідача за кордоном не звільняє його від виконання батьківських обов'язків та, за наявності бажання, не є перешкодою для спілкування з дитиною за допомогою існуючих засобів комунікації.
Так, з пояснень відповідача та показів його матері - свідка ОСОБА_6 слідує, що відповідачем вживалися заходи комунікації з дітьми через відео зв'язок під час їх відвідин бабусі.
Проте, суд констатує, що відповідач протягом тривалого часу, що передував зверненню позивачки з позовом не вживав дієвих заходів, спрямованих на налагодження стосунків із дітьми, а цікавився їхнім вихованням та розвитком через свою матір, тому зі сторони останнього в певній мірі мала місце винна поведінка по відношенню до виконання ним своїх батьківських обов'язків по вихованню синів.
Однак, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Крім того, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини в силу якої питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина ( параграфи 57, 58 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України»). Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
У даному випадку відповідач бачився із дітьми під час їхнього перебування за кордоном, проводив з ними дозвілля, про що свідчать спільні фото, що під час розгляду спору не оспорювалося позивачем, протягом усього часу належним чином виконує обов'язки по сплаті аліментів на їх утримання, заперечує щодо позбавлення його батьківських прав та зауважує про бажання вживати заходів, спрямованих на участь у вихованні дітей, що може свідчити про інтерес до синів.
Вирішуючи даний спір, суд враховує і те, що до відповідача раніше не застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
При цьому факт притягнення відповідача у 2019 році до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо колишньої дружини (позивача по справі) не доводить неналежного виконання батьківських обов'язків по відношенню до його малолітніх синів та вчинення інших правопорушень, які б були пов'язанні із протиправною поведінкою щодо дітей.
Судом також приймається до уваги думка дитини ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 він пам'ятає та вважає другом, що може свідчити про можливість відновлення у майбутньому відносин між ними як батька та сина.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також усі обставини даної справи у їх сукупності, в тому числі позицію відповідача щодо виконання ним батьківських обов'язків, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до нього крайнього заходу впливу - позбавлення його батьківських прав, а тому в позові слід відмовити.
При цьому, з метою забезпечення справедливої рівноваги прав дитини та батька, відповідача у справі, суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання синів, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків протягом одного року.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача не сприятиме захисту інтересів дітей щодо їхнього права на батьківське піклування, не відповідатиме їхніми інтересам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273, 293 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради та орган опіки та піклування Деражнянської міської ради, про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно синів протягом одного року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
- відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_2 .
- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
1) орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради - м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.
2) орган опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області місце знаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 13, ЄДРПОУ 43974522.
Повний текст рішення складено 21.07.2025 року.
Суддя: Л. В. Грицишина