Справа № 455/627/25
Провадження № 1-кп/455/157/2025
Іменем України
22 липня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202514132000119 від 05.03.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрілки Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, із середньо-спеціальною освітою, не працює, неодружений, військовозобов'язаний
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 у справі №455/1715/24, яка набрала законної сили 13.08.2024 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (рік) років.
Не зважаючи на рішення суду ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 у справі №455/1715/24, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.
Так, ОСОБА_4 , 09.11.2024, о 02:15 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 у справі №455/1715/24, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Дністрова в селі Стрілки, Самбірського району, Львівської області, у зв'язку з чим на останнього працівниками СРПП ВП№1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали за, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та ч.2 ст.130 КУпАП, постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.12.2024, року, останнього було визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення, та призначено покарання у вигляді штрафу, що становить 40800 грн та позбавлення права керуванням транспортного засобом терміном на 5 років 8 місяців.
Також, ОСОБА_4 10.12.2024, о 12:41 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 у справі №455/1715/24, яка набрала законної сили 13.08.2024, постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.12.2024, яка набрала законної сили 24.12.2024, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Шевченка в селі Стрілки, Львівської області, повторно протягом року порушив обов'язок накладений рішенням суду, у зв'язку з цим на останнього працівниками СРПП ВП№1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали за ч.5 ст.126 КУпАП, та постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.03.2025, останнього було визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення, та призначено покарання у вигляді 40800 грн., та позбавлення права керуванням транспортного засобом терміном на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім цього, ОСОБА_4 , 05.03.2025, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 у справі №455/1715/24, яка набрала законної сили 13.08.2024, постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.12.2024, яка набрала законної сили 24.12.2024, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Шевченка в селі Стрілки, Львівської області, порушивши обов'язок накладений рішенням суду, керуючи вказаним транспортним засобом маючи при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, рухався транспортним засобом та здійснив наїзд на електроопору, після чого автомобіль з місця події зник та був виявлений за адресою проживання ОСОБА_4 .
Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.382 КК України. Всі докази, зібрані на досудовому розслідуванні, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні є недоцільним.
Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що був обізнаний із змістом постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2024 року, яка набрала законної сили 13.08.2024 року. Отримав її примірник поштовим зв'язком. Достовірно знав, що позбавлений права керувати транспортними засобами. Випадки керування транспортним засобом після позбавлення такого права пояснює необхідністю підвести дівчину. Штрафи накладені на нього судовими рішеннями в справах про адміністративні правопорушення сплатив лише частково. Знає, що судовим рішенням позбавлений права керування транспортними засобами на строк близько 15 років. Стверджує, що жалкує про вчинене. Каже, що більше не буде так чинити.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у суду немає. Будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що суспільно небезпечне діяння є кримінально караним, якщо воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. У цій справі об'єктом правопорушення є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення. Суб'єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, може бути фізична особа, не на користь якої ухвалено рішення суду та яку зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами на тривалий строк, тобто суд поклав на нього обов'язок утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного строку. Зміст адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами полягає у забороні конкретній особі реалізовувати це право. Однак ОСОБА_4 , будучи обізнаним про постанову суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, систематично, умисно ігнорував та не виконував судове рішення. І у цьому відношенні ОСОБА_4 є безпосереднім виконавцем судового рішення, тобто є суб'єктом кримінального правопорушення.
Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , в ході судового розгляду не встановлено.
Суд не погоджується із стороною обвинувачення та стороною захисту, про наявність такої пом'якшуючої обставини як щире каяття. Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, а не просто визнання вини. Це зміна правосвідомості, реальний, а не показний осуд своєї поведінки. Дійсно, обвинувачений визнав свою вину та зазначив, що більше так чинити не буде, однак цього недостатньо, щоб констатувати щирість каяття обвинуваченого.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України які обтяжують покарання ОСОБА_4 , в ході судового розгляду не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд також виходить із положень ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Судом також враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання має нейтральну характеристику. Суд також враховує його стан здоров'я, зокрема те, що він у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд враховує, що його поведінка в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.
Суд враховує досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 згідно якої орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе.
Суд враховує, що відсутні обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
При призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченого у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті КК України.
Керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в максимальному розмірі в межах санкцій ч.1 ст. 382 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.100, 174, 349, 368-371, 373-376 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази, а саме:
- відеозаписи, які розміщені на флеш-накопичувачу з назвою «microCARD» об'ємом пам'яті 32 GB, чорного кольору - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025141320000119.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1