Справа № 454/1854/25
про арешт майна
м. Сокаль 18.07.2025 року
Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :
секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна,
Слідчий звернувся в суд з клопотанням та просить накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3 , а саме на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на праві приватної власності належить останній.
Клопотання мотивовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 в період з 2023 року по 2025 рік, точної дати та часу не встановлено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи протиправні наслідки і бажаючи їх настання, маючи протиправний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються установою чи організацією (закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги), з метою незаконного отримання права в отриманні коштів державного бюджету, як компенсацію за послугу «муніципальна няня», виступила пособником у вчиненні підробки документів - довідок про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, на ім'я її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого використання, з метою пред'явлення такої довідки в управління соціального захисту населення Шептицької районної військової адміністрації Львівської області, за адресою: Львівська область м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11 - для отримання коштів державного бюджету, як компенсацію за послугу «муніципальна няня», за наступних обставин:
ОСОБА_3 в період з 2023 року по 2025 рік в невстановлений досудовим розслідуванням точний час та дату, діючи умисно з метою підробки невстановленою слідством особою довідок про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яка згідно Наказу Міністерстваохорони здоров'я України № 407 від 09.03.2021 є документом, що надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги та яка згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 68 від 30.01.2019 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «Муніципальна няня» (в редакції зі змінами і доповненнями № 1474 від 30.12.2022) є одним із необхідних документів для оформлення права на отримання компенсації послуги «муніципальна няня», надала вищевказаній невстановленій особі, персональні дані про себе та свою дитину ОСОБА_4 , які були використані для підробки у невстановленому місці та невстановлений час довідок про захворювання дитини на ім'я дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Відокремленим структурним підрозділом №21 ТОВ «Медичний центр «ДобробутПоліклініка» (згідно відомостей у самому документі). В подальшому, в місті Сокаль Шептицького району Львівської області, ОСОБА_3 отримала дані довідки, тобто офіційний документ, що видається установою чи організацією, яка має право видавати такий документ та який є підставою для оформлення права на отримання коштів державного бюджету, як компенсацію за послугу «муніципальна няня», на ім'я її дитини ОСОБА_4 , завідомо усвідомлюючи, що вказаний документ є підробленим, оскільки вона не вчиняла визначених законодавством дій щодо отримання довідки про захворювання дитини та стала зберігати її при собі з метою подальшого використання.
Окрім цього, ОСОБА_3 в період з 2023 року по 2025 рік, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, реалізовуючи свій злочинного намір, діючи умисно, з корисливою метою, в особистих інтересах, що виразилось в отриманні коштів державного бюджету, як компенсацію за послугу «муніципальна няня», подала в управління соціального захисту населення Шептицької районної військової адміністрації Львівської області, за адресою: Львівська область м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11 (далі Управління) завідомо підроблений офіційний документ, а саме, довідки про захворювання її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої в подальшому Управлінням прийнято рішення про призначення компенсації та призначено ОСОБА_3 компенсацію за оплачені нею послуги «муніципальна няня»,яку перераховано на рахунок ОСОБА_3 .
Загалом, ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 183840 гривень
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
12.06.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
В процесі розслідування встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваною ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 183840 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані, з метою забезпечення цивільного позову та стягнення неправомірної вигоди на вищезазначене нерухоме майно слід накласти арешт.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
СВ Відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141310000070 від 19.02.2025 року, за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України. Як встановлено з матеріалів клопотання ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
Також, встановлено, що протиправними діями ОСОБА_5 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 183840 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані.
Відповідно до ч.1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ОСОБА_3 судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.
Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_3 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, суд дійшов до висновку, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ОСОБА_3 щодо вищевказаного майна шляхом накладення на нього арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.
Зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що в разі визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, в якому її обґрунтовано підозрюють, арештоване майно може бути використане з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Поруч із наведеним, незастосування на цій стадії арешту майна може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), тому накладення арешту на майно є необхідним, оскільки може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині накладення арешту на майно є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12025141310000070 від 19.02.2025 року на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_1