Справа № 445/2745/24
провадження № 3/445/48/25
15.07.2025року Суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого у АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч.1 ст.130 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 163347 від 31.10.2024, ОСОБА_1 , 31.10.2024, о 16 год. 25 хв. у с. Підгайчики, вул. Весняна, 10 Львівського району Львівської області, керував автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав. Пояснив, що 31.10.2024, о 16 год. 25 хв. у с. Підгайчики, вул. Весняна, 10 Львівського району Львівської області, не керував автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 . Коли до нього підійшли працівники поліції, то він стояв біля продуктового магазину. Працівники поліції вказали на наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Оскільки він не керував транспортним засобом, тобто не був водієм, тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після цього працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а тому просив закрити провадження в справі з цієї підстави.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч. 1 ст.130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до положень ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння визначена:
- Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);
- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 57 (далі по тексту Порядок).
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я) (п.7 Розділу І Інструкції).
Також, згідно з п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів видно, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння має місце у разі відмови водія від проведення такого огляду саме в закладі охорони здоров'я.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 163347 від 31.10.2024, поліцейський вказав, що ОСОБА_1 , 31.10.2024, о 16 год. 25 хв. у с. Підгайчики, вул. Весняна, 10 Львівського району Львівської області, керував автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, викладена в протоколі суть правопорушення не відповідає дійсним фактичним обставинам справи. А також у протоколі не наведено, які саме ознаки сп'яніння були виявлені у останнього.
Так, з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які містяться на компакт-диску, який додано до матеріалів справи, видно, що автомобіль Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1
здійснював паркування заднім ходом, однак встановити водія з цього відеозапису не вбачається можливим.
Інші відеозаписи розпочинаються з того, що поліцейський спілкується з ОСОБА_1 , який декілька разів пояснює, що т/з не керував і не являється водієм.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, за порушення п. 2.5 ПДР України, передбачена для водіїв транспортних засобів, при цьому доведенню підлягає факт керування транспортним засобом.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а відтак, що в нього, як водія, відповідно до п. 2.5 ПДР України, виник обов'язок проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суду в цій справі не надано належних та достатніх доказів щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, такі обставини не знайшли свого підтвердження і дослідженим в ході розгляду справи відеозаписом з місця події. Інших доказів суду не надано.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, оцінивши всі докази, беручи до уваги пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст.130, 247, 251, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя В.М. Сивак