Справа № 445/1053/25
провадження № 2/445/779/25
18 липня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,6254 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,3054 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0230, та площею 0,3200 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0437, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і розташовані на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області. Позивач єдина прийняла спадщину, вступивши у володіння та управління спадковим майном померлої. Спадкоємців попередніх черг за законом немає, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру, спадкодавиця заповіту не склала. Маючи намір оформити спадщину, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак, нотаріусом їй у цьому було відмовлено, оскільки оригінал правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавиці на майно, відсутній. У зв'язку з наведеним, з метою захисту своїх спадкових прав, позивач звернулася до суду з даним позовом.
В підготовче засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підгайчики Золочівського району Львівської області.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач доводиться онукою ОСОБА_2 .
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 028778 від 07.09.2004, вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16 липня 2004 року № 298, є власником земельної ділянки загальною площею 1,6254 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,3054 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0230, та площею 0,3200 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0437, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходяться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Згідно довідки № 265 від 29.11.2024, виданої Підгайчиківським старостинським округом Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, останнє постійне місце реєстрації померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавиці ОСОБА_2 було с. Підгайчики Золочівського (зараз Львівського) району Львівської області. ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Підгайчики Золочівського (зараз Львівського) району Львівської області. На дату смерті разом з нею проживала без реєстрації ОСОБА_1 , яка доглядала ОСОБА_2 та поховала за власні кошти.
Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру № 79495716, інформація після смерті ОСОБА_2 відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином з врахуванням того, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР, Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 548, 549 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна після смерті бабусі, як спадкоємець за законом, оскільки спадкоємці, які б прийняли спадщину попередніх черг за законом, відсутні, як і відсутні заповіти, посвідчені від імені спадкодавиці, позивач спадщину фактично прийняла, відсутність у позивача оригіналу належного правовстановлюючого документу на земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.2,4,5,11,13,200,206,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392ЦК України, ст. 524, 534, 548,549 ЦК УРСР, суд, -
позов ОСОБА_1 до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 1,6254 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,3054 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0230, та площею 0,3200 га, кадастровий номер 4621884900:13:000:0437, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходяться на території Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області (зараз Глинянської міської ради Львівського району Львівської області), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 028778 від 07.09.2004, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 18.07.2025.
Суддя В. М. Сивак