Справа № 462/3919/25
21 липня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кирилюка А. І.,
за участю секретаря судового засідання Ковбаси К. П.,
представника позивача Данчак Т. П.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
встановив:
Позовні вимоги.
Уповноважений представник Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування - голова районної адміністрації Савка І. Б., 30.05.2025 року (вх. № 11858) звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд:
- задоволити позовні вимоги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особовий рахунок дитини у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради надійшла письмова заява неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про позбавлення батьківських прав його матері, ОСОБА_1 , відносно нього.
Працівники відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району неодноразово а саме 03.04.2025 року, 07.04.2025 року, 25.04.2025 року здійснювали візити за адресою: АДРЕСА_1 , однак, двері в помешкання мати ОСОБА_1 , не відчиняє та на письмові виклики не реагує, чим уникає будь-якої комунікації. На засідання комісії з питань захисту прав дитини при Залізничній районній адміністрації, які відбулись 10.04.2025 року, 24.04.2025 року, 08.05.2025 року та слухалась заява неповнолітнього ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 , не прибула та не повідомила про причини відсутності. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Залізничній районній адміністрації 24.04.2025 року був присутній неповнолітній ОСОБА_2 , котрий повідомив що разом з матір'ю ОСОБА_1 , він не проживає, вільного доступу в помешкання вона йому не надає, спілкування з нею він не підтримує, мати нічим йому не допомагає його життям вона не цікавиться, сама ж веде соціально-негативний спосіб життя. Неповнолітній ОСОБА_2 , підтримує викладене у своїй заяві та не заперечує про позбавлення відносно нього його матері ОСОБА_1 , батьківських прав. Згідно зібраних матеріалів та результатів роботи з сім'єю вбачається, що мати ОСОБА_1 , ухиляється від виконання батьківських обов'язків, нехтує першочерговим правом ОСОБА_2 , на проживання та виховання в рідній сім'ї, не зацікавлена покращити матеріально-побутовий достаток своєї дитини і налагодити відносини з сином, будучи раніше позбавленою батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї поведінки вона не виправляє, не усвідомлює відповідальності за виховання дитини. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 , не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків, не зацікавлена у подоланні складних життєвих обставин, за наслідками чого неповнолітній ОСОБА_2 , через дії та бездіяльність матері ОСОБА_1 , не отримує належного виховання та материнської опіки, зазнає негативного соціально-економічного та побутового впливу, що погіршує його життя. З огляду на зазначене просить позовну заяву задовольнити.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І. (а.с. 39).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. (а.с. 41-42).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.05.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 63-64).
Позиція сторін по справі.
Уповноважений представник Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, просив позовну заяву задовольнити, покликаючись на викладені у ній обставини.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, надала пояснення по справі, не заперечила стосовно вимоги про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_2 , також, просила відмовити у задоволені вимоги про стягнення з неї на утримання ОСОБА_2 , у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
КЗ ЛОР «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва» у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив, проте 23.06.2025 року (вх. № 13732) від останнього надійшли пояснення, у яких зазначив, що мати ОСОБА_2 , не цікавиться навчанням сина та не бере участі у його вихованні та догляді.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явились оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для ухвалення судом законного та об'єктивного рішення.
Дослідивши матеріали справи за позовом, заслухавши покази свідка ОСОБА_2 , дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно копії Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 2774 (а.с. 4).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00039691579 від 16.05.2023 року відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 5).
Згідно довідки від 18.07.2024 № 609 управління «Служба у справах дітей» з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації неповнолітній ОСОБА_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до розпоряджень Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 08.09.2015 № 548 та від 18.07.2024 № 577 в приватному закладі родинний дім «Жива Перлина» перебував неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де проживав та навчався до липня 2024 року (а.с. 11-12).
Згідно довідки «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва» від 10.04.2025 № 108 та письмової характеристики від 10.04.2025 року неповнолітній ОСОБА_2 , навчається у вказаному закладі з 01.09.2024 року за спеціальністю «оператор з обробки інформації та програмного забезпечення електромеханік ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин» та характеризується позитивно. Мати не цікавиться навчанням сина, не бере участі у його вихованні та догляді, за фінансовою допомогою ОСОБА_2 постійно звертається до своєї сестри (а.с. 14-15).
Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного працівниками відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району за адресою АДРЕСА_2 (гуртожиток при навчальному закладі) для проживання та навчання ОСОБА_2 , створені задовільні житлово-побутові умови. Зі слів неповнолітнього ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_1 , зловживає алкоголем, не бере участі у його вихованні, з продуктами та одягом йому допомагає рідна сестра ОСОБА_6 (а.с. 16).
Згідно з листом родинний дім «Жива Перлина» від 28.04.2025 року № 011/2025 у вказаному закладі неповнолітній ОСОБА_2 , перебував з вересня 2015 по липень 2024 року. Мати відвідувала регулярно сина до весни 2020 року. З початку карантинних обмежень в Україні до березня 2024 року дитину не відвідувала. За період з вересня 2024 по квітень 2025 року, неповнолітній ОСОБА_2 неодноразово звертався до адміністрації закладу родинний дім «Жива Перлина» з проханням дозволити йому приїхати на вихідні дні оскільки не міг потрапити в свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За його словами, мати не хоче дати йому зробити копію ключів до квартири мобільного телефону вона не має, коли він приїжджає додому вона часто відсутня вдома. (а.с. 19).
Відповідно до листа ВП № 1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області від 07.05.2025 року № 147378-2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності зокрема: 25.01.2019 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП; 08.10.2021 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; 05.12.2022 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 05.12.2022 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 05.12.2022 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 06.08.2024 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 21.10.2024 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; 21.10.2024 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; 24.04.2025 року за ч.1 ст. 184 КУпАП (а.с. 23).
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2020 року ухвалено Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 на користь Комунального закладу Львівської обласної ради Навчально-реабілітаційний центр "Мрія" І-ІІ ст. аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову - 06.03.2020 року, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави по 768 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 24-26).
Згідно висновку від 14.05.2025 року №260001-вих-70799 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 (а.с. 31-32).
Окрім цього, судом досліджено відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади №024609-ЗРА від 29.06.2023 року, заяву ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав його матері, ОСОБА_1 , відносно нього від 01.04.2025 року, повідомлення від 28.04.2025 року №260001вих-60863 та інші наявні документи у матеріалах справи.
Мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст. 7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини 9-10 ст. 7 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.
Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов'язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов'язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до ст. 193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батьків і у твердій грошовій сумі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст.81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та поведінки учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, а згідно з частинами першою-другою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав; поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків, як матері дитини, не бере жодної участі у забезпеченні неповнолітньої дитини належного рівня життя, необхідного для його фізичного, психічного, духовного, морального і соціального розвитку.
Отже беручи до уваги вище наведене, а також враховуючи висновок органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у якому останній вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Окрім цього, враховуючи те, що відповідачка не виконує свого обов'язку по утриманню дитини, суд приходить до висновку, що з неї слід стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх її видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, тобто з 30.05.2025 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому суд дійшов висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 280-283, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання неповнолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особовий рахунок дитини у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку, починаючи з 30.05.2025 року, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування в інтересах ОСОБА_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 );
Відповідач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 );
Третя особа: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва» (ЄДРПОУ: 02545659, адреса: 79068, м. Львів, вул. Авраама Лінкольна, 23);
Повний текст рішення складено 22.07.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: