Справа № 462/5387/25
Провадження 1-кс/462/1275/25
21 липня 2025 року
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна укримінальному провадженні №12025141390000829 від 17.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Слідчий СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 18.07.2025 року звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотання про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон Iphone Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 в силіконовому прозорому чохлі, в який вставлена сім-картка оператора лайфселл НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що дане майно виявлене та вилучене 17.07.2025 року під час добровільної видачі, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141390000829.Зважаючи на те, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчудження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, просить клопотання задовольнити.
Слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого, з огляду на вимоги ч.1 ст.172 КПК України і приймаючи до уваги підставне прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні, а також за відсутності власників чи володільців майна, з огляду на відсутність даних про таких.
Також дане клопотання можливо розглянути за відсутності власника майна ОСОБА_4 , який, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, про що свідчить розписка, яка міститься у матеріалах справи, в судове засідання не з?явився, та про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження №12025141390000829, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №12025141390000829, 17.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 09.07.2025 близько 10.00 год., перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, із метою особистої наживи і збагачення, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, скориставшись відсутністю ОСОБА_5 в своїй кімнаті на другому поверсі вказаного будинку, зайшов в кімнату останньої, після чого з поліетиленового пакету, який лежав на полиці серванту, викрав частину грошових коштів, належних ОСОБА_5 , в сумі 1700 доларів США, що в перерахунку на українські гривні згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 09.07.2025 становить 71 145 гривень, після чого викраденими грошима розпорядився на власний розсуд. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 13.07.2025 близько 13:00 год., скориставшись відсутністю ОСОБА_5 в своїй кімнаті на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 , знову зайшов в кімнату останньої, після чого з поліетиленового пакету, який лежав на полиці серванту, викрав решта грошових коштів, належних ОСОБА_5 , в сумі 11 700 доларів США, що в перерахунку на українські гривні згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 13.07.2025 становить 489 294 гривні, а також 600 євро, що в перерахунку на українські гривні згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 13 .07 .2025 становить 29 388 гривень, після чого викраденими грошима розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 загальної матеріальної шкоди на суму 589 827 грн. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 у зв'язку із вторгненням Російської Федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
17.07.2025 року на підставі добровільної видачі у ОСОБА_4 вилучено мобільний телефон Iphone Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 в силіконовому прозорому чохлі, в який вставлена сім-картка оператора лайфселл НОМЕР_4 .
Частиною 2 ст.168 КПК України визначено, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Відповідно до вимог ст.236, 237 КПК України при обшуку, огляді слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч.1 ст.167, ч.5 ст.171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що таке подано в строк, визначений ч.5 ст.171 КПК України.
Стаття 167 КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене майно. Так, згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч.1, 2 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1, 2 ст.168 КПК України визначено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Таким чином, враховуючи, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, добровільно надано власником майна, а також те, що у клопотанні не наведено жодного обґрунтування, що вказане майно, відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, а відтак відсутні правові підстави для накладення арешту, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.131, 132, 170, 172, 173, 369 - 372, 376 КПК України,
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна - мобільного телефону Iphone Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 в силіконовому прозорому чохлі, в який вставлена сім-картка оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , у кримінальному провадженні №12025141390000829 від 17.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя: (підпис)
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1