Справа № 462/2908/25
22 липня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої-судді
Гедз Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у
м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Бистрякова А.С. звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 103440145 від 29.11.2023 у розмірі 10 848,00 грн, з яких станом на 26.03.2024 прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 3 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 7 278,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 570,00 грн, та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 29.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Кредитний договір № 103440145, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені Договором. 26.03.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 26.03.2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо, зокрема і до ОСОБА_1 . Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Позивач вживав заходи для досудового врегулювання спору, відповідачу скеровувалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак така залишена без реагування. Враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 02.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз'яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача судом про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , скеровувалась ухвала про відкриття провадження рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак судова кореспонденція повернута на адресу суду неврученою адресату із зазначенням АТ «Укрпошта» причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п. 4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач у визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Судом встановлено, що 29.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , шляхом підписання з використанням електронного підпису одноразовом ідентифікатором, укладено Договір № 103440145 про споживчий кредит, відповідно до умов якого Товариство на умовах строковості та зворотності надає клієнту кредит у розмірі 3 000,00 грн, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
Підписавши Договір про споживчий кредит № 103440145 від 29.11.2023 відповідач пітвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих відповідно до обраних ним умов кредитування, умови Договору їй зрозумілі та до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування».
Відповідно до умов Договору строк кредиту становить 105 днів, пільговий період складає 15 днів, закінчується 13.03.2024, поточний період складає 90 днів.
У відповідності до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 570,00 грн, яка нараховується заставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно п. 1.5.2. проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 125,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку коистування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 9 450,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку, кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим договором фіксована.
Як встанволено із платіжного доручення № 77533935 від 29.11.2023 ТОВ «Мілоан» на платіжну картку ОСОБА_1 перерахувало 3 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: кошти згідно Договору № 103440145.
Згідно Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 26.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передало (відступило) новому кредитору - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості.
У свою чергу Новий кредитор приймає права вимоги у розмірі Портфелю заборгованості.
Відповідно до п. 6.2.3. Договору, права вимоги переходять до нового кредитора з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі у розмірі, визначеному в п. 7.1. Договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26 березня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 26 березня 2024 року погоджено передання клієнтом новому кредитору на виконання вимог п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 26.03.2024 Реєстру боржників.
Із Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 26.03.2024, встановлено, що серед боржників, право вимоги до яких було відступлено ТОВ «Мілоан» новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є ОСОБА_1 за Договором № 103440145 від 29.11.2023 на загальну суму заборгованості 10 848 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов'язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи відомостей про щоденні нарахування та погашення за наданим кредитом, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 103440145 від 29.11.2023 у зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за Договором № 103440145 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , утворилась заборгованість за наданим кредитом, яка становить 10 848,00 грн заборгованості, з яких 3 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 570 грн - заборгованість за комісією надання кредиту; 7 278,00 грн - заборгованість за відсотками.
21.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надсилало на адресу відповідачки досудову вимогу, якою повідомлено про відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідачки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та повідомлено про необхідність погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання умов Договору № 103440145 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 103440145 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що спричинило виникнення заборгованості за вказаним договором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк відповідачка не скористалась процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які могли б підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань, розрахунок заборгованості за вказаними кредитними зобовязаннями не спростовано.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відтак, суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як правонаступник сторони договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договоромпро споживчий кредит № 103440145 від 29.11.2023, внаслідок порушення ним умов взятих на себе кредитних зобов'язань, підставні, а тому підлягають задоволенню.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268ЦПК України, ст. 525,526, 549, 610-612, 625, 634,1048, 1054 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал»заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103440145 від 29.11.2023 у розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал»судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: № НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/2908/25.
Суддя Б.М. Гедз