Справа № 444/2448/25
Провадження № 3/444/1277/2025
м. Жовква Львівської області, Україна
22 липня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 376645 від 30.06.2025 у відношенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за частиною 1 статті 122-2 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась без особи у відношенні якої складено протокол.
Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Водій ОСОБА_1 , 30.06.2025 о 01 годині 00 хвилин, в с. Замочок по вул. Шевченка, 160, Львівського району, Львівської області, керуючи транспортним засобом Шкода Фабія, номерний знак НОМЕР_3 , в порушення п. п. 2.4, 8.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка була надана шляхом проблискового маячка червоного та синього кольорів.
Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. п. 2.4, 8.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.
Дії водія ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Повідомлення сторін і судовий виклик.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місця його проживання. Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області. Від так, ОСОБА_2 , знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої. Суд враховує, що ОСОБА_2 на адресу суду не було подано клопотання про відкладення розгляду справи чи будь-якого іншого.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_2 , який не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Повідомлення сторін і судовий виклик.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою його місця проживання.
Про причини неявки суд не повідомив.
Крім цього, учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.
Від так, ОСОБА_1 проявив байдужіть до результату розгляду справи.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не подавав жодного іншого клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи впродовж розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. Таким чином, враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної зацікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 376640 від 30.06.2025 за ст. 122-2 КУпАП; відеозаписами події на дисках з яких вбачається, що ОСОБА_1 30.06.2025 о 01 годині 00 хвилин, в с. Замочок по вул. Шевченка, 160, Львівського району, Львівської області, керуючи транспортним засобом Шкода Фабія, номерний знак НОМЕР_3 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка була надана шляхом проблискового маячка червоного та синього кольорів; рапортом працівника подіції.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена повністю.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Мотиви призначення стягнення.
Відповідно до санкції частини 1 статті 122-2 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, байдуже ставлення до результату розгляду справи, зважаючи, щоадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість місяців в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вказане покарання, на думку суду, сприятиме виправленню адмінправопорушника ОСОБА_1 в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 122-2, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Висновки судді.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Рішення щодо судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Строк і порядок набрання постановою законної сили, її оскарження та порядок сплати штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Ясиновський Р. Б.