Справа № 444/1727/25
Провадження № 3/444/913/2025
14 липня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, одружена, зі слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ 12.11.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,-
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 28.04.2025 року приблизно о 21 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурними словами в сторону гр. ОСОБА_2 , чим своїми діями порушила громадський порядок та спокій громадян, та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.06.2025 року пояснила, що її донька дружить із потерпілою ОСОБА_2 . Вона прийшла до додому до ОСОБА_2 поговорити, щоб ОСОБА_2 і її донька припинили спілкуватися. ОСОБА_1 ствердила, що вона нікого не ображала, двері не вибивала. ОСОБА_1 пояснила, що її донька із будинку втекла, а ОСОБА_2 закрилася в кімнаті і почала кричати, щоб вона пішла. Однак, вона сказала ОСОБА_2 , щоб та вийшла і вони з нею поговорили. ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 налаштовує її доньку проти неї. ОСОБА_1 зазначила, що своєї провини не визнає, оскільки вона мала намір лише поговорити з ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 в судовому засіданні 14.07.2025 року пояснила, що обставини справи викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідають дійсності. Додатково зазначила, що дійсно, 28.04.2025 року приблизно о 21 год. 00 хв. знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , разом із подружкою ОСОБА_3 - донькою ОСОБА_1 , до неї на подвір'я прийшла мати її подружки ОСОБА_1 , яка була в нетверезому стані, кричала і обзивала її та свою доньку. ОСОБА_2 пояснила, що вона вдома була сама з двома малолітніми дітьми, в той час вона забігла до кімнати і закрилася на ключ, але була без телефону. Коли ОСОБА_1 пішла, то вона взяла телефон і покликала працівників поліції.
В судове засідання 14.07.2025 року ОСОБА_1 не прибула, хоча про час та місце розгляду була повідомлена належним чином, про що особисто 12.06.2025 року розписалася (арк.спр.10).
А тому, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення та оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, її вина підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №452253 від 15.03.2025 року, згідно з яким ОСОБА_2 просить прийняти міри до сусідки ОСОБА_1 , яка 28.04.2025 року близько 21:00 год. в с. Глинськ по вул. Шухевича висловлювалася до неї нецензурними словами;
-особистими поясненнями наданими в суді та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими ОСОБА_1 28.04.2025 року близько 21:00 год. приходила до ОСОБА_2 щоб вияснити чому остання налаштовує її доньку проти неї (арк.спр.5);
-особистими поясненнями наданими в суді та письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно з якими ОСОБА_1 28.04.2025 року близько 21:00 год. приходила до неї на подвір'я та вчинила з нею конфлікт через те, що вона дружить з її дочкою, під час конфлікту ОСОБА_1 виражалася до неї нецензурними словами (арк.спр.4);
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.05.2025 року, згідно з якими вона 28.04.2025 року близько 21:00 год. перебувала в своєї подруги ОСОБА_2 , в цей час на подвір'я прийшла її мама, яка вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_2 , що вона не дружила з нею. Після чого її мама вийшла на вулицю ОСОБА_5 і почала ображати ОСОБА_2 нецензурними словами;
-письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 10.05.2025 року, які записані в присутності його матері ОСОБА_7 , згідно з якими коли він йшов додому 28.04.2025 року близько 21:00 год. по вул. Шухевича, то побачив, що ОСОБА_1 , яка перебувала на вулиці, висловлювалася нецензурними словами до ОСОБА_2 (арк. спр. 7).
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП є правильною.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Обставини, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Санкція ст.173 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу, або громадські роботи, або виправні роботи, або адміністративний арешт.
З урахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою вона притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, на правопорушника належить накласти стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 /п'ятдесят одну/ грн. 00 коп. - в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ 12.11.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено) - 605 грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Олещук М. М.