Справа №443/1109/25
Провадження №3/443/500/25
іменем України
22 липня 2025 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого трактористом у ФГ «Батько і син», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.139 Кодексу України про адміністративні правопорушення
02 червня 2025 року о 18:02 год. в с.Ганнівці по вул.І.Франка, Стрийський район, Львівська область, водій ОСОБА_1 , керуючи трактором марки «CASE IH PUMA 210», державний номерний знак НОМЕР_1 забруднював проїжджу частину глиною, яка випадала з коліс транспортного засобу, чим порушив п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 під час розгляду справи визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, та щиро розкаявся у вчиненому.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно диспозиції ч.1 ст.139 КУпАП відповідальність настає за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП доведеною повністю, що підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №349430 від 02.06.2025року;
-актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 02.06.2025 року, згідно якого виявлено забруднення глиною від коліс проїжджої частини в с.Ганнівці, вул.Франка, 1,5 км.,Стрийського району, Львівської області;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4877731 від 02.06.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;
-фототаблицею та відеозаписом події, яка міститься на одному CD-диску, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №349430 від 02.06.2025року.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставиною, що відповідно до ст.34 КУпАП пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння особи, яка притягається до відповідальності.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись ст.ст. 139, 221, 275-280, 283-287КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка