Рішення від 17.07.2025 по справі 455/2627/24

Справа № 455/2627/24

Провадження № 2/455/68/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Клімченка М.І.,

секретар судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/2627/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося Старосамбірського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що: 19.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики за №76976499. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40000 грн, з яких: 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн. сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 15.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики за №2819311. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17550 грн., з яких 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4050 грн - сума заборгованості за відсотками, 4500 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; за кредитним договором.

Крім того, 24.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8436314. 27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27022024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2024 до Договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 3395,75 грн. з яких 1000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2205,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 190 грн. - заборгованість за комісією.

Крім того, 11.08.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13596-08/2023. 27.12.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27.12.2023 до Договору факторингу №27122023 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 6712,50 грн., з яких 1500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5212,50 грн. - сума заборгованості за відсотками

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за договором позики №76976499 в розмірі 40000 грн., за договором позики №2819311 в розмірі 17550 грн., за кредитним договором №8436314 в розмірі 3395,75 грн., за кредитним договором №13596-08/2023 в розмірі 6712,50 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 справу передано для розгляду судді Клімченку М.І.

Ухвалою судді від 12.11.2024 дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження.

Заочним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 28.04.2025 у цивільній справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - позов було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 67658, 25 грн та 3028 грн судового збору.

Ухвалою Старосамбірського районного суду від 18.06.2025 поновлено представнику відповідача строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Заяву про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення від 28.04.2025 - скасовано.

30.06.2025 від представника відповідача адвоката Яресько Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позов визнано частково. Зазначив, що позивач не набув права вимоги за Договорами позики №76976499 та №2819311 у зв'язку не доведеністю переходу права вимоги до нього від первісного кредитора через невизначеність предмету Договору факторингу та не існуванням права вимоги на момент його укладення. Щодо кредитного договору №8436314 та кредитного договору №13596-08/2023 від 11.08.2023 борг визнав в частині тіла кредиту без нарахування відсотків, оскільки кредитні договори були укладені на момент, коли відповідач був військовослужбовцем, а тому кредитори не мали права нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитом.

07.07.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вказаний відзив він вважає безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що Договори факторингу укладені між Первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Щодо нарахування процентів то відповідач, для припинення нарахування відсотків за користування кредитом, зобов'язаний був повідомити Первісних кредиторів про свій статус з моменту його мобілізації та надати підтверджуючі документи. Відповідач порушив умови договору, а саме: не повідомив або навмисно приховав інформацію від первісного кредитора про свій статус та не надав підтверджуючі документи. Також, не погодився з сумою витрат на правничу допомогу заявлену представником відповідача в сумі 10000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Просив суд слухати справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов визнав частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

19.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №76976499 (а.с.9-11).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.12-13).

Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40000 грн., з яких: 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 30000 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.17).

15.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики за №2819311 (а.с.19-21).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (23-24).

Відповідно до реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17550 грн., з яких 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4050 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а.с.27).

24.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8436314 (а.с.34).

27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27022024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.45-46).

Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2024 до Договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 3395,75 грн., з яких 1000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2205,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 190 грн. - заборгованість за комісією (а.с.48).

11.08.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13596-08/2023 (а.с.56-61).

27.12.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.66-68).

Відповідно до реєстру боржників від 27.12.2023 до Договору факторингу №27122023 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 6712,50 грн., з яких 1500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5212,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 70).

Згідно вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про відсутність прав вимоги у позивача за Договором позики №76976499 та Договором позики №2819311, зважаючи на наступне.

У постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 1005/7136/2012 зазначено, що тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 516 ЦК України вказано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За приписами частини 1 статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20).

У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17 відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

З наведеного вбачається, що первісний кредитор може передати лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору. Разом з тим, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірний кредитний договір №76976499 було укладено 19.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Натомість договір про відступлення права вимогиміж ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено 14.06.2021.

Отже, на момент укладення вказаного Договору про відступлення права вимоги зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 ще не виникло, тому воно не могло бути передано до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірний кредитний договір №2819311 було укладено 15.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Натомість договір про відступлення права вимогиміж ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено 14.06.2021.

Отже, на момент укладення вказаного Договору про відступлення права вимоги зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 ще не виникло, тому воно не могло бути передано до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за Договорами позики №76976499 та №2819311.

З приводу заборгованості за кредитними договорами №8436314 та №13596-08/2023 суд зазначає наступне.

Так, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»: за кредитним договором №8436314 в розмірі 3395,75 грн., з яких 1000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2205,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 190 грн. - заборгованість за комісією; за кредитним договором №13596-08/2023 в розмірі 6712,50 грн., з яких 1500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5212,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договорами не погашає.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач ОСОБА_1 умови укладених договорів належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що 26.06.2020 на підставі наказу командира в/ч №30-РС прийнятий на військову службу під час особливого періоду, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 .

Тобто, всі спірні кредитні договори були укладені на момент, коли відповідач був військовослужбовцем.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Як вбачається з наданих відповідачем копій військового квитка, на правовідносини сторін поширюється дія частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ»» про стягнення заборгованості за договором позики №8436314 та №13596-08/2023 підлягають до задоволення частково в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу, а саме: за кредитним договором №8436314 в розмірі 1190 грн., з яких 1000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 190 грн. - заборгованість за комісією; за кредитним договором №13596-08/2023 в розмірі 1500 грн., з яких 1500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.

В стягненні заборгованості за відсотками, в силу вимог частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», слід відмовити.

Доводи викладені представником позивача у відповіді на відзив висновків суду не спростовують, а тому не приймаються судом до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Згідно з частинами 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19 зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Між адвокатом Яресько Тарасом Віталійовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №8815/10 від 13.03.2020 та Кучварою Богданом Івановичем укладений договір №25069 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.06.2025. Відповідно до умов додатку №2 даного договору клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 10000 гривень.

Для підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 10000 грн. адвокатом Яресько Т.В. надано договір №25069 про надання професійної правничої (правової) допомоги, додаток №2 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.06.2025, яким визначено розмір гонорару, акт приймання - передачі послуг №1 від 30.06.2025 та копію розрахункової квитанції №30/06/25.

Поряд з цим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Беручи до уваги вищенаведене, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду № 905/1795/18 від 07.11.2019.

Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена представником відповідача у розмірі 10000 грн., є непропорційною до обсягу наданих послуг. При цьому, беручи до уваги змістовність виконаної роботи та об'єктивну її вартість, справедливою та обґрунтованою сумою витрат на професійну правничу допомогу у даній категорії справ суд вважає 5000 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» заявлені у розмірі 67658,25 грн., з них судом задоволено 2690 грн., що становить 3,98 % від ціни позову (2690х100:67658,25=3,98%), то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 120,39 грн. (67658,25х3,98%) та з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4801 грн. (5000 х 96,2%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, №30, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором №8436314 в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн., заборгованість за кредитним договором №13596-08/2023 в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. та 120 (сто двадцять) гривень 39 копійок судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, №30, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ 35625014 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 4801 (чотири тисячі вісімсот одну) грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складений 17.07.2025.

Суддя М.І. Клімченко

Попередній документ
128985096
Наступний документ
128985098
Інформація про рішення:
№ рішення: 128985097
№ справи: 455/2627/24
Дата рішення: 17.07.2025
Дата публікації: 24.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2025)
Дата надходження: 06.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.12.2024 11:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
20.01.2025 10:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
04.03.2025 10:00 Старосамбірський районний суд Львівської області
24.03.2025 12:00 Старосамбірський районний суд Львівської області
28.04.2025 11:45 Старосамбірський районний суд Львівської області
18.06.2025 12:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
17.07.2025 10:00 Старосамбірський районний суд Львівської області