Справа № 444/2215/24 Провадження № 2/450/570/25
02 липня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивачів): представник позивачів звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з цивільним позовом до відповідача про стягнення на користь позивача ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди в розмірі 316576,16 грн., та на користь позивача ОСОБА_3 20000,00 грн. відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000,00 грн., а також просила стягнути судові витрати. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.06.2023 о 16 год. 15 хв. на перехресті вулиць Лінкольна - Квітки Цісик у м.Львові ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «MAN TGA 18.430», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», не надав дорогу автомобілю марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою, та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 06.09.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 850 грн. штрафу. Постановою Львівського апеляційного суду від 09.02.2024 залишено без змін постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 06.09.2023, вказане рішення набрало законної сили 09.02.2024. Транспортний засіб «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 . Діями ОСОБА_5 , які полягали у порушенні ПДР та які привели до пошкодження належного ОСОБА_2 транспортного засобу та внаслідок яких спричинено легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 позивачам спричинено майнову та моральну шкоду. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «MAN TGA 18.430», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», поліс ОСЦПВ від 30.06.2022 №209818877, у зв'язку з цим ОСОБА_2 подано до ПАТ «НАСК «Оранта» заяву про виплату страхового відшкодування. ПАТ «НАСК «Оранта» здійснено виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 130000,00 грн. Відповідно до висновку експерта №79 за результатами проведення суово-автотоварознавчої експертизи від 24.08.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 07.06.2023 після його огляду 10.07.2023, 10.08.2023, в цінах станом на день його останнього обстеження 10.08.2023, без врахування ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 1356556,28 грн.; ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , на 07.06.2023 до моменту пошкодження у ДТП становить 581212,33 грн., вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 07.06.2023, в цінах станом на день його огляду 10.07.2023 становить рівним ринковій вартості КТЗ станом на 07.06.2023 до моменту його пошкодження у ДТП: 581212,33 грн.; утилізаційна вартість працездатних складових автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 07.06.2023 в цінах станом на день його огляду 10.07.2023 становить 140471,17 грн. Експерт зазначив, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень. Оскільки витрати на відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищують його вартість на момент ДТП, його ремонт є економічно необґрунтованим, тому з відповідача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом сплаченого страхового відшкодування. Крім цього позивач понесла витрати на зберігання та транспортування автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 5835,00 грн., які просить стягнути з відповідача. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді, відповідач ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні ДТП не визнавав, а намагався свою вину перекласти на ОСОБА_3 , який змушений був звернутися за наданням йому юридичної допомоги та поніс фінансові витрати: було укладено договір про надання правової допомоги з АО «Мицик, Кравчук і Партнери» 20.06.2023 №318 та вартість витрат склала 20000,00 грн. Крім того, в результаті ДТП ОСОБА_3 отримав ушкодження ноги, йому проведено операційне втручання, що стало додатковим джерелом стресу та переживань; протягом тривалого часу не здатний був в повній мірі використовувати ногу, кожний рух травмованою ногою супроводжувався болем, він змушений був ходити за допомогою милиць, через що почувався пригнічено, невпевнено та обмежено, що значною мірою вплинуло на його звичний спосіб життя та спосіб життя його рідних. Травма ноги вплинула також на навчання ОСОБА_3 , останній не міг самостійно, без сторонньої допомоги відвідувати заняття в університеті. Для здачі іспитів змушений був просити однокурсників допомогти піднятись в аудиторію, оскільки навчальний корпус не обладнаний ліфтом; на тривалий час після ДТП позивачу та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні, багато справ довелося відкласти, а деякі взагалі скасувати, що спричинило додаткові незручності та дискомфорт. Відповідач байдуже віднісся до спричиненої шкоди та не намагався вжити заходів щодо відшкодування такої. А тому завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 200000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити з підстав, викладених у позові та просила розглядати спарву у відсутності позивачів.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про розгляд спави у їх відсутності.
Позиція відповідача: представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
16.09.2024 справа надійшла до Пустомитівського районного суду Львівської області згідно ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 15.07.2024 про передачу справи на розгляд іншого суду; 20.09.2024 ухвала про відкриття провадження у справі; 13.11.2024 заява представника позивачів про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 18.11.2024 клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання; 20.01.2025 клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи; 19.02.2025 заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи; 26.02.2025 заява представника відповідача про розгляд клопотання про зупинення провадження у його відсутності; 26.02.2025 ухвала про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; 31.03.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 20.05.2025 клопотання представника відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи; 01.07.2025 заява представника позивачів про розгляд справи у відсутності позивачів.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу «Volkswagen Jetta» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 06.09.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в доход держави. Дану постанову залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09.02.2024 залишено без змін.
В силу вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначається у вищевказаній постанові суду першої інстанції, яка набрала законної сили 09.02.2024, ОСОБА_5 07.06.2023 о 16:15 год. на перехресті вулиць Лінкольна - Квітки Цісик у м.Львові, керуючи автомобілем марки «MAN TGA 18.430», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», не надав дорогу автомобілю марки «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою, та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушивши вимоги п. 2.3Б, 16.11 Правил дорожнього руху.
Транспортний засіб «MAN TGA 18.430», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу №209818877, який був діючий станом на момент ДТП - 07.06.2023.
Як вбачається з відповіді НАСК «ОРАНТА» №09-02-22 ОСОБА_2 було сплачено ПАТ НАСК «ОРАНТА» страхове відшкодування в розмірі 130000,00 грн. згідно страхового акту №ОЦВ-Х-23-13-92534/1.
Таким чином, судом встановлено, що страховиком ОСОБА_5 відшкодовано 130000,00 грн.
Згідно висновку експерта №79 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору №10 від 10.07.2023, складеного 24.08.2023, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлені після ДТП 07.06.2023, після його огляду 10.07.2023, 10.08.2023, в цінах станом на день його останнього обстеження 10.08.2023 без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 1356556,28 грн. Ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 на 07.06.2023 до моменту пошкодження у ДТП становить 581212,33 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент його пошкодження у ДТП 07.06.2023 становить: Ез=0,34. Вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 07.06.2023, в цінах станом на день його огляду 10.07.2023, становить рівним ринковій вартості КТЗ станом на 07.06.2023 до моменту його пошкодження у ДТП 581212,33 грн. Утилізаційна вартість/вартість працездатних складових автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 07.06.2023, в цінах станом на день його огляду 10.07.2023 становить 140471,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові віл 21.09.2016 року у справі № 6-933цс16 та підтверджена неодноразово Верховим Судом у постановах № 200/13471/16-ц від 11.09.2019 року, № 209/5115/15-ц від 29.08.2019 року, № 369/4994/16 від 14.08.2019 року, № 910/12722/18 від 03.07.2019 року.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року, справа № 6-691цс15; постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 359/2309/17, провадження № 61-26508св18, від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19, провадження № 61-10010св20, від 11.03.2020 року у справі № 754/5129/15, провадження № 61-38365св18, від 11.12.2019 року у справі № 522/15636/16-ц провадження 61-1819св17, від 18.09.2019 року у справі № 364/959/16-ц, провадження № 61-26577св18, від 22.04.2019 року у справі № 761/14285/16-ц, провадження № 61-34581св18, від 07.02.2019 року у справі № 645/3746/16, провадження № 61-31661св18, від 26.06.2018 року у справі № 363/218/16-ц, провадження № 61-9547св18.
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинного на час виникнення правовідносин, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15, провадження №14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила вищезазначений висновок, вказавши,що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу, Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою. в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як встановлено судом, страхова виплата позивачці ОСОБА_2 становить 130000,00 грн., ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Jetta Trendline 1,4 TSi 4dr 8AT» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 581212,33 грн. та утилізаційна вартість даного автомобіля - 140471,17 грн.
Таким чином, розмір майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля становить різницю між його ринковою вартість та страховою виплатою з врахуванням утилізаційної вартості: 581212,33 - (130000,00+140471,17 грн.) =310741,16 грн.
Крім того позивач ОСОБА_2 понесла витрати на зберігання та транспортування автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно рахунку від 12.06.2023 було сплачено 1827,00 грн. за евакуацію автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з НОМЕР_2 ; згідно платіжної інструкції від 12.06.2023 сплачено 808,00 грн. за зберігання автомобіля «Volkswagen Jetta»; згідно платіжної інструкції від 03.07.2023 сплачено 3200,00 за транспортування автомобіля «Volkswagen Jetta», д.н.з НОМЕР_2 , з м.Львова, вул. Авіаційна, 7 в с.Ременів, вул. Незалежності, 27, Кам'янко-Бузького району Львівської області.
Таким чином з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 316576,16 грн., яка складається з різниці вартості автомобіля та страховим відшкодуванням з врахуванням утиліцізаціної вартості; 1827,00 грн. оплата за евакуацію автомобіля; 808,00 грн. оплата за зберігання автомобіля на арешт-майданчику; 3200 грн. оплата за транспортування автомобіля на СТО.
За приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна (немайнова) шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України.
Головною умовою покладення на особу обов'язку компенсувати моральну шкоду є наявність такої шкоди.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №46735 ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» ОСОБА_3 надійшов у медичний заклад 07.06.2023, виписаний 10.06.2023, з діагнозом відкрита рана коліна з проникненням у порожнину суглоба, гемартроз колінного суглобу.
Як вказується у консультаційному висновку спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» від 07.08.2023 ОСОБА_3 внаслідок ДТП отримав пошкодження медіального тримача наколінника.
В обґрунтування моральної шкоди позивач ОСОБА_3 зазначив, що внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, в результаті чого йому було завдано моральну шкоду, яка полягала у моральних стражданнях внаслідок ушкодження ноги, протягом тривалого часу не здатний був в повній мірі використовувати ногу та рух травмованою ногою супроводжувався болем; змушений був ходити за допомогою милиць, через що почувався пригнічено, невпевнено та обмежено. Усе це значною мірою вплинуло на його звичний спосіб життя та спосіб життя його рідних. Травмування ноги вплинуло також його навчання, він не міг самостійно, без сторонньої допомоги, відвідувати заняття в університеті; потрапити в аудиторію, змушений був звертатися до сторонньою допомогою. А також відсутність транспортного засобу викликала суттєві незручності у здатності пересування. Байдужість відповідача щодо спричиненого ним та невизнання вини у скоєному негативним чином вплинуло на його стан.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).
Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 01 липня 2010 року зокрема зазначив, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс.
При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.
Враховуючи матеріали справи, суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилося в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок ДТП, наявності шкоди здоров'ю, та те, що вказана подія вплинула на спосіб його життя та звичайний уклад життя його родини. Наведені обставини справи в їх сукупності завдали позивачу морально-емоційного дискомфорту.
В той же час, вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 200000,00 грн. на переконання суду є надмірною та підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та враховуючи ступінь, глибину та тривалість моральних страждань понесених позивачем, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі на думку суду буде адекватним і співмірним із спричиненою позивачеві моральною шкодою, відповідає глибині та тривалості його моральних страждань та відповідатиме принципам розумності і справедливості і не матиме наслідком збагачення позивача ОСОБА_3 за рахунок відповідача.
А тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити частково.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 уклав договір №318 від 20.06.2023 про надання правової допомоги з АО «Мицик, Кравчук і Партнери» у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце на перехресті вул. А.Лінкольна - вул.Квітки Цісик.
Згідно акту виконаних робіт від 19.02.2024 загальна вартість виконаних робіт АО «Мицик, Кравчук і Партнери» за договором №318 про надання правової допомоги від 20.06.2023 становить 20000,00 грн., які були оплачені позивачем ОСОБА_7 згідно платіжних інструкцій N@2PL395508 від 29.06.2023 та N@2PL310521 від 19.02.2024.
Таким чином, з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню 20000,00 грн. оплати за правову допомогу, понесену у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце на перехресті вул. А.Лінкольна - вул.Квітки Цісик.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
А тому з відповідача слід стягнути на користь позивачки ОСОБА_2 8532,61 грн. понесених судових витрат, а саме 2532,61 грн. сплаченого судового збору та 6000,00 грн. за проведення експертизи згідно платіжної інструкції 0.0.3087203790.1; та на користь ОСОБА_3 320,00 грн. сплаченого судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.11, 22, 988, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди в розмірі 316576,16 грн. (триста шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесять шість гривень 16 коп.), що складають 310741,16 грн. різниці вартості автомобіля та страховим відшкодуванням; 1827,00 грн. оплата за евакуацію автомобіля; 808 грн. оплата за зберігання автомобіля на арешт-майданчику; 3200 грн. оплата за транспортування автомобіля на СТО.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 2532,61 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 61 коп.) сплаченого судового збору та 6000,00 грн. (шість тисяч гривень) за проведення експертизи, а всього 8532,61 грн. (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 61 коп.)
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 320 грн. (триста двадцять гривень) сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 11.07.2025.
СуддяД. А. Кукса