Єдиний унікальний номер 448/286/24
Провадження № 2-а/448/2/25
(повний текст)
21.07.2025 року Мостиський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судових засідань Романченко І.А.,
з участю позивача ОСОБА_1
та його представника - адвоката Гук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліціїу Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - інспектор відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Бех Володимир Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліціїу Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - інспектор відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Бех Володимир Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 12.03.2024р. поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у даній справі.
В ході здійснення розгляду даної справи, судом ініційовано питання про визнання обов'язковою явки у судове засідання представників відповідачів - Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції для надання особистих пояснень по суті позову, зокрема з приводу дотримання стороною позивача строків звернення до адміністративного суду, в тому числі з приводу доводів позивача щодо його необізнаності до лютого 2024 року про факт винесення щодо нього оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8140979 від 14.11.2023р., якою його (позивача) притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а також доводів позивача ОСОБА_1 про те, що він не підписував вказаної постанови серії ЕАТ №8140979 від 14.11.2023р., а наявний на даній постанові підпис від його (позивача) імені проставлений не ним (позивачем), а іншою особою.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, в тому числі з метою перевірки дотримання стороною позивача строків звернення до адміністративного суду, оцінки та перевірки судом достовірності обставин, якими сторона позивача обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 19.09.2024р. визнано обов'язковою явку представників відповідачів - Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання по даній справі для надання особистих пояснень по суті позову.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гук Н.В. в судовому засіданні зазначили, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом з поважних причин, відтак такий строк підставно підлягає поновленню.
Представники відповідачів Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області в судові засідання неодноразово не з'явилися, хоча були повідомленими заздалегідь та належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки представники відповідачів суд не повідомили, на адресу суду не скерували будь-яких заяв/клопотань/письмових пояснень, в тому числі з приводу дотримання стороною позивача строків звернення до адміністративного суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - інспектор відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Бех В.В. в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи; про причин неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, жодних пояснень до суду не надіслав.
Заслухавши пояснення сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (Заява N 8863/06): норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Частиною 2 статті 44 КАС встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:
- забезпечувати юридичну визначеність та остаточність;
- захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів;
- запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.96 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Дотримання строків розгляду адміністративних справ - одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовної діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою з вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.122 КАСУ передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, виходячи із положень ст.289 КУпАП, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАСУ, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини". Між тим у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим».
При вирішенні питання про поновлення строку суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №473/653/17.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8140979 була винесена 14.11.2023р.
До суду з даним адміністративним позовом позивач ОСОБА_1 звернувся 15.02.2024р. Одночасно, позивач просив поновити йому пропущений строк для звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Як на підставу для поновлення строку звернення до суду сторона позивача покликається на те, що позивач взагалі не знав про факт ухвалення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності; зазначену постанову позивач не підписував; наявний на даній постанові підпис від його (позивача) імені проставлений не ним (позивачем), а іншою особою; ні особисто, ні поштовим відправленням від відповідачів копії оскаржуваної постанови не отримував, а дізнався про її існування лише 10.02.2024р. в приміщенні магазину за місцем проживання, отримавши конверт, адресований йому Мостиським відділом Державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області.
З урахуванням доводів сторони позивача на обґрунтування пропущеного строку звернення до адміністративного суду, показань свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні підтвердила доводи, на які покликався позивач в обґрунтування поважності зазначених ним причин пропуску відповідного строку, а також поведінки сторони відповідачів, яка в судові зсідання не з'являється та такими на адресу суду не скеровано будь-яких письмових заяв по суті зазначеного адміністративного позову, ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 19.09.2024р., якою визнано обов'язковою явку представників відповідачів - Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання по даній справі для надання особистих пояснень по суті позову, в тому числі з приводу дотримання стороною позивача строків звернення до адміністративного суду, - залишено без виконання, суд приходить до висновку про доведення позивачем тієї обставини, що з оскаржуваною ним постановою він ознайомлений лише 10.02.2024р. при отриманні поштового відправлення з Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області. Відповідно, висновок в ухвалі про відкриття провадження у справі від 12.03.2024р. про визнання поважними причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду, як вважає суд, не був передчасним.
Відтак, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом слід розцінювати як поважні, а поновлений йому процесуальний строк звернення до адміністративного суду слід вважати таким, що поновлений судом підставно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.118, 121, 241-243, 286 КАС України, суд -
Вважати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області та Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - інспектор відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області Бех Володимир Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - поважними, а поновлений йому процесуальний строк звернення до адміністративного суду вважати таким, що поновлений підставно.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.07.2025р.
Суддя Ю.В. Кічак