Справа №463/5433/25
Провадження №1-кс/463/6468/25
21 липня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання керівника Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , що погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000018 від 11 березня 2024 року, про арешт майна,-
детектив звернувся із клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні Територіального управління БЕБ у Львівській області перебуває кримінальне провадження за №42024142400000018 від 11 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, про те що військові службові особи спільно із суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території Волинської області та службовими особами органів державної влади Волинської області здійснюють привласнення бюджетних коштів вчинених в умовах воєнного стану.
09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання інженера-кошторисника ТОВ «ІБК Львівміськбуд» ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: документи, чорнові записи та техніку. На носіях інформації можуть зберігатися переписки із можливими співучасниками кримінального правопорушення, проекти документів та інша інформація, що використовувалась під час вчинення даного кримінального правопорушення. Вилучені документи та їх копії містять відомості, які будуть використані для встановлення обставин та фактів, що підлягають доказуванню під час даного кримінального провадження, в тому числі, шляхом проведення необхідних експертиз. Вилучене в ході обшуку майно визнано речовими доказами. Просить накласти арешт на майно.
Детектив в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі. А тому вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання у його відсутності на підставі наявних доказів.
Власник майна в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення не подав, а тому вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання без його участі.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у вигляді копій матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання, у провадженні Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебуває кримінальне провадження №42024142400000018 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, про те що військові службові особи спільно із суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території Волинської області та службовими особами органів державної влади Волинської області здійснюють привласнення бюджетних коштів вчинених в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Волинської обласної військової адміністрації, вступивши в злочинний зговір із СГД - підрядниками, діючи умисно, маючи на меті власне збагачення, організували злочинну схему привласнення бюджетних коштів, котрі виділені на будівництво оборонних споруд на території Волинської області, шляхом внесення в акти виконаних робіт недостовірних даних в частині вартості матеріалів та фактичного виконання заактованих робіт, чим завдали збитки державі в особливо великих розмірах.
Так, службові особи Волинської ОВА, достеменно знаючи про субвенцію з державного бюджету обласним бюджетам на реалізацію проектів з укріплення державного кордону з метою посилення обороноздатності нашої держави, для реалізації дій спрямованих на заволодіння бюджетними коштами державного та обласного значення в особливо великих розмірах, залучили заздалегідь визначених суб'єктів господарської діяльності, а саме службових осіб та фактичних керівників ТОВ «ІБК «Львівміськбуд» (код ЄДРПОУ 38172602), ТОВ «XXI століття плюс» (код ЄДРПОУ 30051316), ТОВ «ВР БУД» (код ЄДРОУ 41917677), ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» (код ЄДРПОУ 33757711), ТОВ «Волиньбудтех» (код ЄДРПОУ 43105538), котрі здійснили привласнення бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд на території Волинської області.
09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.06.2025 проведено обшук за місцем проживання інженера-кошторисника ТОВ «ІБК Львівміськбуд» ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- копії документів щодо діяльності ТОВ «ІБК» «ЛЬВІВМІСЬКБУД» будівництва фортифікаційних споруд на території Волинської області на 55 арк;
- блокнот із чорновими записами;
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A51», IMEI1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою НОМЕР_3 ;
- флеш-носій марки «Kingston» об'ємом пам'яті 8 ГБ;
- ноутбук марки «Lenovo» моделі «IdeaPad Slim 5», серійний номер MP2NF938, із блоком живлення.
Постановою керівника Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 від 10 липня 2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024142400000018 від 11 березня 2024 року, оскільки таке є матеріальними об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Орган досудового розслідування вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження його, як речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Досліджені матеріали клопотання у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що слідством доведено можливість скоєння кримінального правопорушення, оскільки дійсно наявні підстави вважати, що мало місце привласнення бюджетних коштів і такі обставини перевіряються в ході досудового розслідування. З огляду на наведене, слідчий суддя доходить висновку про доведеність органом досудового розслідування обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучене майно є такими, що відповідають критеріям речового доказу, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи, що вилучене за наслідками обшуку речі та майно може бути використане, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під кримінального провадження, зважаючи на необхідність їх дослідження, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати, слідчий суддя дійшла висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна стосовно вилученого майна.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна як арешт майна.
Відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 168, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання задоволити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024142400000018 від 11 березня 2024 року на майно, вилучене 09.07.2025, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- копії документів щодо діяльності ТОВ «ІБК» «ЛЬВІВМІСЬКБУД» будівництва фортифікаційних споруд на території Волинської області на 55 арк;
- блокнот із чорновими записами;
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A51», IMEI1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою НОМЕР_3 ;
- флеш-носій марки «Kingston» об'ємом пам'яті 8 ГБ;
- ноутбук марки «Lenovo» моделі «IdeaPad Slim 5», серійний номер MP2NF938, із блоком живлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_6