Постанова від 21.07.2025 по справі 932/12984/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5128/25 Справа № 932/12984/24 Суддя у 1-й інстанції - Петунін І. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року в цивільній справі номер 932/12984/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ «Універсал Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачка звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09 червня 2019 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі вказаної анкети-заяви до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка у розмірі 60000,00 грн. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не вчинила жодних дій, направлених на погашення заборгованості. Внаслідок цього, станом на 03 жовтня 2024 року, за відповідачкою утворилася заборгованість у сумі 57577,19 грн, яка є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).

Позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09 червня 2019 року, у сумі 57577,19 грн, а також покласти на неї судові витрати.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач АТ «Універсал Банк», подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачку.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.

У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору, в тому числі погодження сторонами умов і правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою договору.

Враховуючи те, що клієнтом було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.), відповідачка надавала свою згоду із змінами, доповненням до договору про надання банківських послуг від 09.06.2019 року.

Тому, посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».

Якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов'язання (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2022 року №758/10335/16-ц).

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.

Від відповідачки ОСОБА_1 відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 09.06.2019 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 21).

До матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, Тарифи встановлені за користування Чорною карткою monobank та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 22-34, 35-36, 37-39зв).

З розрахунку заборгованості за договором від 09.06.2019 року вбачається, що станом на 03 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 57577,19 грн, та складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 8-20зв).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Проте з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Судом встановлено, що 09.06.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank.

Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідачка підтвердила, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого позичальниця підтвердила і зобов'язалась його виконувати (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 анкети-заяви підписанням цього договору, клієнт підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердила, що вищевказані документи їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідачка беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний додаток.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим

ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви).

Також відповідачка підтвердила, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку (пункт 9 Анкети заяви).

Відповідно до пункту 10 анкети-заяви відповідачка надала право та доручила АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком.

Згідно з пунктом 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

З наданого банком розрахунку заборгованості за договором вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором від 09.06.2019 року, яка станом на 03 жовтня 2024 року становить 57577,19 грн, та складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Також встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .

У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Після підписання анкети-заяви та запевнення клієнта до договору банківських послуг monobank у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі.

ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Універсал Банк», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 09.06.2019 року в розмірі 57577,19 грн є обґрунтованими.

Наведені в апеляційній скарзі доводи заслуговують на увагу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню, з ухваленням судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за подання позовної заяви АТ «Універсал Банк» сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с. 53), позовні вимоги підлягають задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 4542,00 грн (а.с. 73зв), тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року - скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за договором 09 червня 2019 року у розмірі 57577,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 4542,00 грн, а всього 7570,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді:

Попередній документ
128982978
Наступний документ
128982980
Інформація про рішення:
№ рішення: 128982979
№ справи: 932/12984/24
Дата рішення: 21.07.2025
Дата публікації: 23.07.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (21.07.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 25.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості