печерський районний суд міста києва
757/31852/25-к
1-кс-27663/25
05 липня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025100000000134 від 11.06.2025,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025100000000134 від 11.06.2025.
Клопотання обґрунтовує тим, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000134 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом в.о. начальника Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Київській області № 477-о від 05.08.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду головного державного інспектора ГУ ДПС в Київській області.
Також слідством установлено, що у 2024 році головним державним інспектором ГУДПС в Київській області ОСОБА_4 на ОСОБА_7 , який зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, пов'язану із неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, складено постанову про адміністративне стягнення за порушення правил торгівлі.
У подальшому, приблизно на початку червня 2025 року ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_7 продовжує здійснювати господарську діяльність, пов'язану із неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування.
Будучи особисто знайомим з ОСОБА_7 , під час розмови з останнім ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_7 планує відкриття нових торгівельних точок.
Слідчий у клопотанні зазначає, що у цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за невжиття заходів реагування при виявлені порушень податкового законодавства та непритягнення до адміністративної відповідальності за повторне порушення правил торгівлі.
Як установлено в ході досудового розслідування, реалізуючи свій злочинний умисел, 05.06.2025 приблизно о 21 годині, точний час в ході слідства не встановлено, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої останній повідомив, що у випадку, якщо ОСОБА_7 планує збільшити кількість своїх торгівельних точок та для того щоб у нього не виникали проблемні питання з ГУ ДПС в Київській області, він має систематично надавати йому неправомірну вигоду у сумі 50 тис. грн щоквартально, а у разі несплати неправомірної вигоди, у ОСОБА_7 будуть проблеми з ГУ ДПС в Київській області та його буде повторно притягнуто до адміністративної відповідальності. Не бажаючи настання для себе негативних наслідків ОСОБА_7 був змушений погодитись на надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 .
У подальшому, 04.07.2025, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 біля АЗС WOG за адресою: вул. Севастопільська площа, 5, м. Київ.
Під час зустрічі, приблизно о 13 годині 34 хвилини 04.07.2025, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_4 , останній доводячи свій протиправний умисел, направлений на одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, підтвердив свою вимогу щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 50 000 грн за безперешкодне здійснення господарської діяльності та невжиття заходів реагування при виявленні порушень податкового законодавства.
Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 затримано співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
04.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, маючи зв'язки із службовими особами Державної міграційної служби, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному вручено копію протоколу допиту свідка у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він обізнаний про місця їх проживання, контактні засоби зв'язку, а відтак має об'єктивну змогу незаконного впливати на них, а тому вільне пересування підозрюваного надасть йому можливість дійти змови та координації їх показань, що унеможливлює достовірну оцінку обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення та можливі інші особи, причетні до вчинення даного кримінального правопорушення.
У свою чергу, ОСОБА_4 з огляду на його поінформованість з колом потенційних свідків у даному кримінальному провадженні, яких він знає особисто, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне може шляхом підкупу, примушування, іншого тиску впливати на вказаних свідків з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
У зв'язку із цим є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на свідків, шляхом застосування погроз, фізичного насильства та примусу;
- існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовуються тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як службова особа ОСОБА_4 , маючи певну підтримку серед інших працівників ГУ ДПС у Київській області, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за злочин, в якому підозрюється, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або шляхом іншого обману, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, маючи доступ до матеріалів кримінального провадження та відомостей про свідків, потерпілого та експертів, самостійно або за посередництва третіх осіб зможе вчинити протиправні дії щодо них з метою їх залякування для зміни наданих ними показань для створення доказів нібито своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також з мотивів помсти їм.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована. Просив урахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується, тому просив відмовити у задоволенні клопотання. Разом з тим, у разі постановлення ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 тис. грн.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
04.07.2025 о 13:37 ОСОБА_4 затримано співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
04.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя встановив, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема:
- заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 09.06.2025;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 11.06.2025, 19.06.2025;
- протоколами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19.06.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими статтею 177 КПК України. Водночас доводи, які зазначені у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів щодо наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених статтею 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11.07.2006: «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Мамедова проти росії» від 01.06.2006, а також у правових позицій, викладених у пункті 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12.01.2012, визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким: «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеної у листі ВССУ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (стаття 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані учасниками провадження докази, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 2, 8, 9, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 01.09.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1